§ TURTLE NEWS: [ENERGY] Небезпечна енергія з води

фото: архів Андрія Завербного

Розмова з Андрієм Завербним, начальником Львівського обласного виробничого управління водного господарства

Останні кілька тижнів стрічки новин майорять інформацією про те, що на Заході України масово зводять міні-гідроелектростанції. Плани будівництва малих ГЕС у Карпатах дійсно бентежать своїми розмірами. В Закарпатській області на виконання Програми комплексного використання водних ресурсів планують спорудити 330 малих ГЕС, в Івано-Франківській, за різними даними, — від півсотні до півтори сотні, до двох десятків — у Львівській і Чернівецькій областях. За словами екологів, спорудження такої кількості станцій означатиме фактичну смерть більшості карпатських річок, фінал сплавного туризму та загалом руйнування екологічної та туристичної привабливості Карпат. Про реальні перспективи будівництва міні-ГЕС на Львівщині, кількість потенційних станцій, інвесторів і річки, на яких зводитимуть джерела енергії, «Газета» розмовляла з Андрієм Завербним, начальником Львівського обласного виробничого управління водного господарства.

— Пане Андрію, скільки міні-ГЕС збудують на Львівщині?

— Усе залежатиме від обласної програми малої енергетики. Над нею нині працюють в облдержадміністрації. Пропозиції, як їх краще зробити, ми вже подали. Насамперед за кошти обласного бюджету слід визначити місце розташування міні-гідроелектростанції. Для цього потрібна геодезична, геологічна, гідрологічна розвідка. Опісля ОДА має визначити інвестора, який зводитиме станцію. Нині є 34 місця-створи, де можна споруджувати міні-ГЕС. Їх потужність — від 50 до 3000 КВ. Держава обмежуватиме вартість 1 КВ орієнтовно до 82 копійок.

— На яких річках можна буде будувати міні-гідроелектростанції?

— Необхідно брати до уваги гідрологічний режим проходження води. У цьому випадку йдеться про басейн річок Стрий та Опір як суббасейну Дністра. Західний Буг найменш привабливий, тому що в нього незначна швидкість течії, хоча ним теж цікавляться.

— Чому вибрали малі ГЕС як джерело видобутку енергії, і скільки часу такі споруди працюватимуть?

— На це впливає гідрологічний режим. Звісно, гірські річки характерні непостійністю. Тобто в разі паводків турбіни зупинятимуть. Коли рівень води знижуватиметься, то ГЕС теж не працюватимуть. Свого часу на Львівщині планували зве­сти ГЕС. Її мали намір розташувати на річці Стрий поблизу сіл Довге та Рибник. Із 1980 року звідти відселили частину населення та затопили територію. Тут мала постати велика пригребельна ГЕС. Однак реалізацію проекту зупинили через відсутність фінансування.

— Нині є інвестори, які хотіли б завершити розпочате?

— Наскільки мені відомо, деякі інвестори були готові там будувати. Питання доцільності цього будівництва нині розглядають у Києві. Хотів би зазначити, що це буде дуже дорого. Бо з тих теренів, які мали затопити, переселили не всіх мешканців. Залишається ще 700-800 хат. За радянських часів із переселенням було простіше. Нині все подорожчало, і навряд громадяни захочуть виїжджати. Планували затопити 1400 га землі. До слова, є сумніви щодо того, чи пройшов цей проект екологічну експертизу. Найімовірніше, тут спорудять дериваційну (прируслову) гідроелектро­станцію, а не пригребельну (затоплення території). На мою думку, небезпеки така ГЕС не становить, вона дозволятиме розводити рибу, навіть форель.

— Чи є ймовірність, що на Львівщині зведуть недериваційні міні-ГЕС, а при­гребельні?

— Так, остаточного рішення немає. Можливості є і в дериваційних, і в пригребельних міні-ГЕС. На мою думку, дериваційні будувати доцільніше, але всі варіанти досі актуальні.

— Хто шукатиме інвесторів для будівництва міні-ГЕС?

— Інвестори вже є. Обл­держадміністрація має обрати тих, які підходять найбільше. Деякі хочуть вкласти кошти тільки в початкову документацію, а потім знайти ще одного інвестора, а є такі, які готові фінансувати від початку до кінця. Вважаю, що доцільніше розробити програму з технічним і ціновим обґрунтуванням, аби можна було з ЛОДА визначати інвестора на конкурсній основі.

— Але якщо немає ні проекту, ні технічного обґрунтування та досі не вирішено, які саме мають бути ГЕС — дериваційні чи пригребельні, то звідки інвестор?

— Нині в стихійному порядку інвестор сам визначає, де хоче розташувати міні-ГЕС. З одного боку, це правильно, а з іншого — дуже мало підприємств реально засвідчило будівництво гідроелектростанції. Ніхто навіть не завершив проектно-кошторисної документації! Серед реальних інвесторів на Львівщині — ТзОВ «Енергоінвест», «Еко-оптима», ФОП «Миронюк», ТзОВ «Західні енергетичні транзити», ТОВ «АКВАНОВА ІНВЕСТСМЕНТ», ТзОВ «Енергоінвест Захід».

— Хто платитиме за зведення ГЕС і зароблятиме на цьому?

— Підприємці вкладатимуть власні кошти в об’єкти, які будуть їх власністю, а гроші отримуватимуть від держави за продану енергію. Відповідно до програми будівництва міні-ГЕС в Україні, влада зобов’язана купити цю електроенергію. Нині не можу сказати, скільки коштуватиме спорудження об’єкта — цифри будуть різними.

Розмовляла Мар’яна Вербовська

Для «Газети» Анатолій Павелко, член ГО «Бюро екологічних розслідувань»
Карпати — це унікальний регіон України, де ще залишилася відносно недоторкана природа. Саме завдяки природі Карпати відіграють украй важливу роль щодо екологічної безпеки України та Європи. Охорона довкілля і туризм — пріоритети для Карпат, що визнано в державних і міжнародних документах. Проте безконтрольне будівництво ГЕС, яке схоже на золоту лихоманку на Дикому Заході, може зруйнувати унікальні екосистеми та поставити крапку в розвитку туризму. Є декілька небезпечних моментів, якими загрожує робота ГЕС. Насамперед це загроза для живих організмів, які населяють річки. На Львівщині в гірських річках живе такий вид червонокнижних риб, як харіус європейський. Зникне і знаменита карпатська форель, дунайський лосось. Також слід очікувати зниження туристичної привабливості регіону. У нас є фото, які яскраво відображають те, що коїться на ділянках, де зводять і працюють малі ГЕС. Кожен підприємець, коли щось будує, прагне отримати максимальну віддачу. Максимальної віддачі досягають тоді, коли на турбіну пускають якнайбільше води. Відтак усю воду заганяють у трубу. А сама ділянка перетворюється на пересушене русло з іржавою трубою поряд. У нашій області розвивається сплавний, піший туризм. А тепер замість карпатської річки ви побачите страшну трубу. По-третє, дуже часто під час будівництва електростанцій нехтують такими характеристиками, як геологічна будова. У Карпатах поширені м’які гірські породи, тому, якщо на них будувати масштабні об’єкти, існує загроза руйнування гребель і труб. Унаслідок таких геологічних процесів уже почали руйнуватися труби тих електростанцій, які зводили два-три роки тому. Існує також ризик падіння рівня ґрунтових вод у населених пунктах. Уявіть собі, що зараз, за сучасного рівня річки, вода ще тримається. Якщо ж воду забрати, то рівень у криницях теж може впасти. З огляду на те, що не всі села мають централізоване водопостачання, людям доведеться шукати воду деінде. Часто говорять, що ГЕС використовуватимуть для протиповеневого захисту. Але світовий досвід свідчить, що найкращим протиповеневим заходом є збереження природних річищ і заплав річок. Наприк­лад, у Німеччині сьогодні витрачають десятки мільйонів євро, щоб відновити природні водотоки. Водночас ГЕС ставлять під загрозу не лише недоторканий стан наших річок, а й людей, які живуть на їх берегах. Як правило, ГЕС здатні стримувати лише невеликі паводки і повені. У разі великої води вона у кращому разі просто перетікатиме через греблі. У гіршому греблі руйнуватимуться, а вода зі значно більшою силою знищуватиме все, розташоване нижче за течією.

http://www.gazeta.lviv.ua/life/2012/01/21/1206

§ TURTLE NEWS: [ENERGY] На Львівщині зведуть шість міні-гідроелектростанцій

фото: eutg.net

Найімовірніше, зацікавляться басейном річок Стрий та Опір

Незабаром в області з'явиться щонайменше шість малих ГЕС. Їхня потужність – від 50 до 3000 КВ. Як розповів «Газеті» Андрій Завербний, начальник Львівського обласного виробничого управління водного господарства, остаточної кількості майбутніх міні-ГЕС сказати зараз ніхто не може, відомо тільки те, що потенційних місць нараховують 34.

– Кількість новозбудованих ГЕС залежатиме від обласної програми малої енергетики. Над нею нині працюють в облдержадміністрації. Пропозиції, як краще їх зробити, ми вже подали. Йдеться про басейн річок Стрий та Опір як суббасейн Дністра. Західний Буг найменш привабливий, тому що в нього незначна швидкість течії, хоча ним теж цікавляться, – розповів Андрій Завербний.

Згідно з документом, який «Газеті» надало обласне управління водного господарства, серед погоджених об'єктів малої гідроенергетики – Яворівська МГЕС (с. Явори Турківського району), МГЕС на р. Стрий (смт Верхнє Синьовидне Сколівського р-ну), МГЕС на р. Опір (смт Верхнє Синьовидне), МГЕС на р. Бистриця (с. Новошичі Дрогобицького р-ну), МГЕС на р. Стрий (с. Нижнє Синьовидне Сколівського р-ну і с. Нижня Стинава Стрийського р-ну).

http://www.gazeta.lviv.ua/news/2012/01/17/1144

Сотні ГЕС замінять у Карпатах туристів?

Екологічною загрозою №1, яка сколихне Україну у 2012 році, природоохороніці називають наміри масового спорудження міні-ГЕС на карпатських річках.
Серед прогнозованих наслідків будівництва – загибель червонокнижних риб: харіуса європейського, дунайського лосося, форелі, втрата туристичного потенціалу та збільшення небезпеки від паводків.
Оперуючи неоднозначним терміном "зелена енергетика", таємничі підприємці планують спорудити на карпатських річках близько 550 малих гідроелектростанцій. Саме стільки міні-ГЕС нині знаходиться на різних етапах проектування і погодження.
У Закарпатській області їх планується до 330, Львівській – близько 20, Івано-Франківській – за різними підрахунками від 50 до 150, у Чернівецькій – близько 20 Це означає що у більше півтисячі місцях карпатські річки будуть на кілометри загнані у труби і назавжди втрачені для природи і туризму. Лише р. Чорний Черемош може опинитися в трубі в кількох місцях.

Майже всі заплановані ГЕС належать до так званих "дериваційних". Технологія спорудження цих ГЕС на гірських річках передбачає такий принцип роботи: воду з гірської річки направляють у трубу, через яку вона прямує залежно від  місцевості, від кількох сотень метрів до кількох кілометрів. Потім вода потрапляє на агрегат, крутить турбіну, і нарешті потрапляє назад у русло ріки.
При проектуванні цих гідроспоруд не надто зважають на рекреаційну привабливість і навіть на заповідний статус території.
Варто побачити фото перших електростанцій, як стає зрозуміло, що привабливого в них мало.
В деяких місцях сільські ради вже дозволили будівництво "зелених" електростанцій, проте швидко зрозуміли  свою помилку. Тепер на місці майбутніх ГЕС – спотворені гірські ландшафти, будівельна техніка і протести селян.
На притоці Білого Черемоша в Івано-Франківській області вже запущена перша ГЕС в області. Селяни скаржаться, що на відрізку в кількасот метрів вода в руслі майже зникла.
Попри протести селян та застереження громадських організацій, обласна влада обіцяє ще 330 міні-ГЕС. У 2008 році була розроблена протипаводкова програма, а в 2010 в цю програму включили інвестиційний проект з будівництва малих гідроелектростанцій.
На відміну від європейських країн, на досвід яких охоче посилаються українські посадовці, у нас проекти будівництва ретельно приховуються від громади і тим більше – від громадських організацій, а самі власники і підприємці спілкування з ЗМІ уникають. Лише в Закарпатті  є 20 підприємств, які взялися за будівництво ГЕС. Хто вони?
Будівництво міні-ГЕС перешкодить рухові на нерест форелі і інших гірських видів риби. Багато з них занесені до Червоної книги України. Місцеві чиновники заспокоюють екологів, мовляв, рибу від потрапляння в конструкції гідроелектростанцій убезпечать спеціальними гратами.
"На річці Пробійна Верховинського району, де вже побудована дериваційна ГЕС, заходи рибоохорони — це ґрати такої величини, що від потрапляння в трубу зможуть убезпечити хіба що людину. Натомість риба, мальок та інші живі організми, що потрапляють туди, будуть буквально перемелені турбінами, — каже Анатолій Павелко з ГО "Бюро екологічних розслідувань".
Крім того, у самих погоджувальних висновках, зокрема щодо ряду малих ГЕС у Закарпатській області, прямо зазначено, скільки риби з Червоної книги буде знищено.
Річки більше не будуть придатними для екстремальних сплавів; краєвиди перестануть радувати око на пам’ятних фотографіях. Окрім очевидних втрат для природи, суттєво похитнеться туристична галузь Карпатського регіону, без якої економіку гірських областей та Прикарпаття уявити важко.
Екологи бачать і додаткові ризики, що принесуть горянам міні-ГЕС. "Ще більші ризики можуть проявити себе при будівництві каскаду греблевих ГЕС: якщо під час чергового паводку в гірському регіоні верхня дамба не витримає, існує ризик, що решта падатимуть, як складене в ряд доміно. Масштаби такої катастрофи, руйнування та людські жертви, до яких це призведе, годі й уявити", – додає Анатолій Павелко.
Проте місцеві чиновники і завзяті підприємці квапляться, активно організовуючи громадські обговорення в селах та переконуючи жителів Карпат дозволити побудувати міні-ГЕС саме в їх селах. Поспіх на стільки нагальний, що з’явились перші випадки незаконного будівництва міні-ГЕС. Так, у  руслі ріки Чорний Черемош біля с. Дземброня на Івано-Франківщині вже зараз нелегально зводять гідроелектростанцію.
Екологічні організації оголосили про початок всеукраїнської кампанії на захист карпатських річок під гаслом "Не допустити нанесення шкоди природі Карпат будівництвом міні-ГЕС! - Збережемо Карпати від міні-ГЕС, збережемо міні-ГЕС для зеленої енергетики! Створена група у мережі Facebook, до якої можуть приєднатись всі небайдужі http://www.facebook.com/groups/318608194818363/

16.01.2012

Олексій Василюк, заступник голови Національного екологічного центру, спеціально для УП.Життя

http://life.pravda.com.ua/columns/2012/01/16/92908/

Прощавайте, гірські ріки!

Гідроенергетика може знищити природу Карпат та їхній рекреаційний потенціал

Сьогодні у Львові активно розробляють регіональну програму розвитку малої гідроенергетики Львівщини. Документ має бути готовий до кінця цього року. Після чого його винесуть на розгляд сесії Львівської обласної ради. Втім, екологи попереджають: будівництво міні-ГЕС може знищити все, на що багаті українські гори. 

«Ми є лідерами гідропотенціалу в Україні — поступаємося лише Закарпатській та Івано-Франківській областям. Утім, на сьогодні це лише потенціал. Адже ті міні-ГЕС, які були на території Львівської області в радянські часи, сьогодні зруйновані, натомість нові не з'явилися. На сьогодні в нас працює лише одна міні-ГЕС — у селі Явора (виробляє приблизно 500 кВт), — розповів «Ратуші» начальник Львівського обласного управління водних ресурсів Андрій Завербний. Загалом, за його словами, станом на сьогодні  попередньо визначили 34 створи (місця), де можна побудувати мікро- та міні-ГЕС, на яких планують отримати 1814 млн кВт-годин щороку. «Утім, можливо, на перспективу ця кількість збільшиться», — додав чиновник.

Споруди для значної частини з тих 34-х міні-ГЕС, про які нині говорять, уже є. «Зокрема, міні-ГЕС можна розмістити на річці Західний Буг, у селі Сасів Золочівського району, де вже є шлюз-регулятор. Там можна поставити турбіну і, нічого не змінюючи, отримувати енергію. Потужність там невелика — 50 кВт, але для підприємця чи невеликого виробника, аби забезпечити його роботу, цього досить. На річці Стрий у місті Жидачів можна, використовуючи вже існуючу підпірну споруду та раніше затоплену територію, отримати 150 кВт потужності», — розповів Андрій Завербний.

А от нові ГЕС, які планують створити в області, працюватимуть за так званим дериваційним методом: частина стоку річки потраплятиме в трубу чи канал, яким тектиме (від кількасот метрів до кількох кілометрів) до турбіни, а після цього воду знову скидатимуть у річку. 

«Є два типи міні-ГЕС — пригребельна (передбачає затоплення території) та дериваційна. Власне, дериваційна міні-ГЕС фактично не впливає і не втручається в природні процеси. Відбір і випуск води тут ідентичний. На зариблення річок (запускання у них риби. — Авт.) впливу вона також не має», — каже Андрій Завербний. 

Втім, абсолютно протилежне говорять науковці та екологи. «Міні-ГЕС планують будувати на річках, де стік невеликий. Тобто, щоби отримати достатню кількість енергії (особливо в період, коли річки не є повноводними), доведеться забирати значну частину річкового стоку, якщо не весь», — пояснює Анатолій Павелко з ГО «Бюро екологічних розслідувань». 

За його словами, відповідно до досліджень, які провели в їхній громадській організації, ГЕС проектують на період найбільшої повноводності річки: «До прикладу, розрахунок витрат води для ГЕС на р. Прут, поблизу гори Говерла на Івано-Франківщині показав, що в період найнижчої повноводності (від кінця літа — до грудня) фактично вся вода з річки Прут, яка є туристично-привабливим об'єктом — буде використана для потреби цієї гідроелектростанції (вся вода піде в трубу). Тобто, фактично впродовж 3-х кілометрів річка просто зникає (що більшу ділянку вони охоплять, то більший буде перепад висот, і то більше можна буде отримати енергії)». 

Натомість, за словами Андрія Завербного, такий розвиток подій просто неможливий, адже за роботою ГЕС вестимуть постійний контроль, і якщо води в ріці буде мало — в трубу її ніхто не забиратиме. 

Утім, протилежне показав досвід уже існуючих на Франківщині ГЕС, зокрема, на річці Білий Черемош. Люди там нарікають: відколи з'явилася ГЕС, річка, як і водоспад, що був на цій ділянці, просто пересохли. Залишилося саме лише каміння.

Та й про який «постійний контроль» можна говорити за умови корумпованості в нашій державі та законодавства, відповідно до якого на перевірку контролюючі органи мають право приходити, лише заздалегідь попередивши про свій прихід на підприємстві? 

Постраждають від ГЕС і рідкісні види та види, що є «кандидатами» до Червоної Книги, переконаний представник ГО «Бюро екологічних розслідувань», — все живе буде просто розмелене турбінами ГЕС. 

А от про рекреаційну привабливість регіону нема чого й казати. Адже кілометрові труби та напівосушені річки навряд чи додадуть йому краси. А інвестори беруться, до слова, саме за найпривабливіші куточки Карпат. Чорний і Білий Черемош, де будівництво ГЕС планують ледь не що кілька кілометрів, — одна з найбільш популярних серед туристів територій — тут і екстремальні сплави, і пішохідні маршрути на Чорногірський хребет; про рекреаційний потенціал р. Прут поблизу найвищої точки України г. Говерли, де також планували звести ГЕС, взагалі мовчимо… 

У Львівській же області, будівництво ГЕС планують, насамперед, також у найкрасивіших гірських куточках: «На сьогодні вже є 7 пропозицій щодо встановлення міні-ГЕС (їх тепер розробляють). Все це гірські річки — Стрий, Опір і притока р. Опору. Зокрема,  це Верхнє та Нижнє Синьовидне, Нижня Стинава, с. Крушельниця Сколівського району», — сказав «Ратуші» начальник Львівського обласного управління водних ресурсів. За його словами, ГЕС на рекреаційний потенціал регіону не вплинуть, а навпаки, можуть стати додатковим об'єктом для туристичного огляду. Втім, так це чи ні, кожен може вирішити, відповівши собі на запитання: чи поїду я в гори, щоб дивитись на труби та бетон?

Звісно, ставити хрест на гідроенергетиці ніхто не закликає. Втім, робити це треба обдумано. В наших же реаліях плани розвитку гідроенергетики в гірських районах схожі найбільше на мавпу з гранатою. Потенціал води, кажуть науковці, використовують у всьому світі. Втім, роблять це виважено: скажімо, в Австрії будівництву ГЕС передують 5-10 років досліджень та пошуків, щоби звести якнайбільше гармонійну і безпечну для природи та людей ГЕС. Натомість у нас час на погодження будівництва вимірюється місяцями. І беруться підприємці не за найкращі для довкілля проекти. А лише там, де перепад висот найбільший, а отже й нажива буде максимальною. І найдивніше, що в державі не лише не намагаються зупинити процес нищення Карпат, але й обіцяють інвесторам платити за отриману ТАКИМ чином енергію за ЗЕЛЕНИМ ТАРИФІОМ (!) — тобто в кілька разів більше за ту ціну, за якою ту ж таки енергію потім купуватимуть споживачі. 

Наталя ГОРБАНЬ
http://ratusha.lviv.ua/index.php?dn=news&to=art&id=1594

Карпати переведуть на «зелений тариф»

На гірських річках місцева влада хоче побудувати 330 міні-ГЕС

ФОТО АРТЕМА ЖУКОВА / «День»

Сьогодні в Закарпатській області прийняли програму, згідно з якою планують будівництво 330 міні-гідроелектростанцій. У Львівській області таку програму, власне, готують, а от на Івано-Франківщині програму не розробляли, а взялися відразу за втілення ідеї в життя. Збудувавши сотні ГЕС у гірських районах, кажуть, можна зменшити енергозалежність держави. Але якщо ці плани таки виконають, туристичному потенціалу, рідкісним річковим видам та карпатським річкам — кінець, переконані екологи та науковці.

Більшість із запланованих для будівництва ГЕС належать до так званих «дериваційних». Принцип їх роботи такий: воду з гірської річки скидають у трубу, через яку вона тече від кількох сотень метрів до кількох кілометрів, потім потрапляє на агрегат, розташований нижче за течією, крутить турбіну, і потім її скидають назад у русло ріки. При проектуванні цих гідроспоруд не надто зважають на рекреаційну привабливість і навіть на заповідний статус території. Адже на думку тих, хто сьогодні педалює будівництво таких ГЕС, жодного негативного впливу ці споруди ні на довкілля, ні на рекреаційний потенціал не матимуть. «Дериваційні (їх іще називають «прируслові») міні-ГЕС фактично не впливають на довкілля й не втручаються в природні процеси: використання води немає (її відбір і випуск ідентичні), не впливатимуть ці споруди й на зариблення річок», — каже начальник Львівського обласного управління водних ресурсів Андрій ЗАВЕРБНИЙ. За його словами, трохи гірше з так званими гребельними ГЕС, адже для їх роботи необхідно затоплювати територію. Не матимуть впливу ГЕС і на туристичний потенціал, переконаний Андрій Завербний. «Я так думаю, що навіть будуть туристи, які захочуть подивитися на роботу міні-ГЕС. Я вважаю, що це може бути об'єктом туристичного огляду», — каже він.

Із цим не погоджуються екологи. «Загалом ідея гідроенергетики в світі є не новою і досить випробуваною. Але, скажімо, якщо взяти за приклад Австрію — там робота над розробкою та будівництвом ГЕС триває 6—10 років, будівництву передують роки розрахунків та досліджень, щоб максимально вписатися в природні умови, зменшити вплив на довкілля, врахувати всі можливості. В нас же робота над погодженням будівництва триває місяці, щонайбільше — півроку, — каже представник ГО «Екопоступ», аспірант кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи Львівського національного університету ім. Івана Франка Ярослав ІЛЬЧИШИН. — У наших реаліях добирають не ті місця, де будуть мінімальні ризики та не буде впливу на довкілля. Добираються місця, які будуть найбільш продуктивними для роботи турбін із максимально великим перепадом висот. Не враховуються критерії природо-територіальних умов, геологічної будови. Будівництво дамб та загат, відбір значної кількості води в дериваційних ГЕС та те, що потім цю воду скидають під тиском в іншому місці, — все це може призвести до порушення рівноваги й до того, що русло ріки зміниться та почнуться зсувні й ерозійні процеси, які вже сьогодні є однією з найбільших проблем Карпат».

Будівництво міні-ГЕС, безсумнівно, матиме вплив і на біорізноманіття. Постраждає й червонокнижна веснянка, й лосось дунайський, який знаходиться в Червоній книзі, і струмкова форель — кандидат до переліку зникаючих видів, і харіус європейський, вид, що вписаний не лише в Червону книгу України, але й визначений як уразливий у всій Європі.

«На річці Пробійна Верховинського району, де вже побудована дериваційна ГЕС, заходи рибоохорони — це ґрати такої величини, що від потрапляння в трубу зможуть убезпечити хіба що людину. Натомість риба, мальок та інші живі організми, що потрапляють туди, будуть буквально перемелені турбінами, — каже Анатолій ПАВЕЛКО з ГО «Бюро екологічних розслідувань». — Зокрема, турбіни знищать види, які очищують воду. Так не має бути. Адже в ЗУ «Про Червону книгу України» написано, що червонокнижним видам повинна створюватись можливість розмножуватися в природних умовах, вони повинні відтворюватися та жити у природному середовищі, тому що це передбачає сталий розвиток. Пригадаймо, як це було в радянські часи — тоді зариблення проводилося. А коли почався занепад у 1990-х роках, про запуск у водойми малька просто забули. Так може статися й тепер: зупиниться робота ГЕС, розпочнуться фінансові труднощі тощо — і про розведення риби ніхто навіть не згадає.

Ще більші ризики — при будівництві каскаду греблевих ГЕС: якщо під час чергового паводку в гірському регіоні верхня дамба не втримає, решта падатимуть, як складене в ряд доміно. Масштаби такої катастрофи, руйнування та людські жертви, до яких це призведе, годі й уявити».

Місцеві мешканці в обіцянки на кшталт «збудують у вас ГЕС, і всім буде добре» не вірять. Так само як і не вірять, що ГЕС забиратиме не більше 20% річкового стоку, як обіцяють інвестори. «На Білому Черемоші вже поставили міні-ГЕС, яка в трубу забрала повністю всю воду, натомість у руслі її вже немає. Залишилися самі камені. Пересох і водоспад Гук, який був на ріці в цій ділянці. Він просто зник», — каже депутат Верховинської районної ради, що на Івано-Франківщині, Іван МАКІВНИЧУК. Інвесторам люди не вірять — адже, кажуть, бізнесмени в нас хазяйновиті, й душа в них болітиме, якщо труба стоятиме напівпорожньою, а повз неї тектимуть руслом невпіймані кіловати. Разом із тим, контролюючі органи мають можливість проводити перевірку лише раз на рік, лише в робочий час, та й то попередивши про свій візит за два тижні... То хто тоді берегтиме ріку решту часу?

Ставлення забудовників до гірських водойм видно і з якості труб, що лежать готові до встановлення, каже депутат Верховинської районної ради: «Труби, заляпані мазутом. Коли ГЕС запрацює — весь цей мазут потрапить у річкову воду». Не вірять і в те, що ГЕС захищатимуть від паводків. «На річці Пробійна Верховинського району, де, будуючи ГЕС, обіцяли, що прокладені вздовж русла ріки труби виконуватимуть протипаводкові та берегоукріплюючі функції, береги вже підмиті, а труби почали руйнуватися», — каже Анатолій ПАВЕЛКО. В інших же селах, де будівництво вже розпочали, місцеві мешканці розповідають, що за берегоукріплення навіть і не бралися. «В сусідньому селі людям обіцяли, що трубу прокладатимуть вздовж дороги понад руслом, щоби вона захищала дорогу від води. Та коли дійшло до справи, жодного берегоукріплення навіть не намагалися зробити — труби прокладали, де їм легше, де коротше, а не понад дорогою», — каже пані Уляна з ініціативної групи мешканців села Красник, які виступають проти будівництва ГЕС у їх селі.

Загалом у Верховинському районі планують збудувати 34 гідроелектростанції. Зокрема, на річках Чорний і Білий Черемош, красу яких оспівував Володимир Івасюк. На цих територіях нині активно розвивається туризм — і водний (Чорний Черемош серед любителів сплавів уважається найкращою та водночас найскладнішою рікою), і піший (через села, в яких тепер планують будівництво, проходять піші маршрути на Чорногірський хребет із його горами Смотрич, Піп Іван та Говерла). За словами депутата Верховинської районної ради Івана Маківничука, в районі нині 300 зелених садиб, готових приймати туристів. «Якщо річки забудують численними кілометрами труб, ГЕС, опорами, район утратить свою рекреаційну привабливість», — констатує Іван МАКІВНИЧУК.

Натомість доволі привабливою є перспектива для підприємців-власників міні-ГЕС: якщо порахувати витрати на виробництво одного кіловата й не враховувати перелічених вище наслідків для природи й регіону, то гідроенергетика й справді є одним із найдешевших способів виробництва енергії. А продаватимуть цю енергію в мережу не просто за ринкову ціну, а (вдумайтеся!) за ЗЕЛЕНИМ ТАРИФОМ, який у кілька разів перевищує вартість одного кіловата для споживача. Тож зрозуміло, чому десятки інвесторів кинулися отримувати дозволи, завозити труби й замірювати землю під майбутні електростанції в Карпатах, створюючи чергову зону екологічної біди.

Наталя ГОРБАНЬ
http://www.day.kiev.ua/221384