ЗБЕРЕЖЕМО КАРПАТИ ВІД ЗАБУДОВИ ГЕСами! (КАМПАНІЯ ПРОТИ ГЕС В КАРПАТАХ)

вівторок, 25 червня 2019 р.

Суд в Хусті сьогодні вирішить "ГЕСівську справу" по Березову

Сьогодні, у вівторок, 25 червня, о 14:30, Хустський районний суд має розглянути "ГЕСівську" справу щодо будівництва міні-ГЕС на річці Ріка поблизу села Березово, що на Хустщині.

Суд в Хусті сьогодні вирішить "ГЕСівську справу" по Березову
Про цеповідомлє громадський правозахисник Віталій Грегор.

Йдеться про позов забудовника міні-ГЕС ТОВ «Ріка Енерго» до Березівського сільського голови Богдана Біляка про визнання недійсним та скасування його розпорядження №30 від 10.07.2017 року «Про громадські слухання», яким було визнані такими, що не відбулись, таємні "слухання", які "погодили" будівництво міні-ГЕС на річці Ріка поблизу села Березово.

26 лютого 2018 року Хустський райсуд мав остаточно розглянути дану резонансну справа, однак головуючий суддя Михайло Довжанин, він же голова суду, своєю ухвалою незаконно зупинив її розгляд та втік із зали під крики мешканців "Ганьба!".

Підставою зупинення суддя зазначив те, що в Закарпатському окружному адміністративному суді розглядається начебто споріднена справа за позовом цього самого забудовника до Березівської сільської ради і до її вирішення розгляд даної справи неможливий.

17 липня 2018 року Закарпатським окружним адміністративним судом TOB «Ріка Енерго» було відмовлено в позові до Березівської сільської ради, тобто забудовник програв черговий судовий двобій з громадою Хустщини і екологічними правозахисниками.
29 листопада 2018 року суддя Хустського райсуду М.Довжанин поновив провадження у справі за позовною заявою ТзОВ «Ріка Енерго» до голови Березівської сільської ради, зупинене 26.02.2018 р. Однак по сьогоднішній час розгляд так і не відбувся, оскільки суд, на думку правозахисника, ймовірно в інтересах забудовників переносить постійно засідання з формальних підстав.

"Громада Березова сподівається, що суд нарешті розгляне справу і прийме хоч цього разу законне рішення, захистивши природне багатство Хустщини від незаконних посягань горе-забудовників. Водночас, якщо засідання знову буде перенесено, мешканці Хустщини розпочнуть протестну акцію прямої дії прямо перед судом". - констатує В.Грегор.

вівторок, 4 червня 2019 р.

Суд в Ужгороді розгляне справу щодо будівництва семи міні-ГЕС на річці Шопурка

У Великому Бичкові на Рахівщині.

У вівторок, 4 червня о 14:00, у Закарпатському окружному 
адміністративному суді (м.Ужгород, пл. Б.Хмельницького, 21) під головуванням Ярослави Калинич запланований розгляд «гесівської» справи №260/219/19 за позовом представника забудовника до Великобичківської селищної ради про визнання дій протиправними та скасування рішення загальних зборів селища Великий Бичків щодо будівництва міні-ГЕС на річці Шопурка.
Громада Великого Бичкова, що на Рахівщині, наукова спільнота та спортивні рибалки, екологи та громадські правозахисники Закарпаття  виступають категорично проти даного екологічно-небезпечного гідробудівництва і сподіваються, що суд захистить річку #Шопурка від горе-інвесторів та їхні екологічні права на безпечне довкілля.
Ігор Мандзюк, юрист одного із забудовників, який запланував будівництво на Шопурці п’ять із семи міні-гідроелектростанцій, просить суд скасувати рішення загальних зборів селища Великий Бичків від 26 січня 2019 року, на яких громада селища проголосувала проти побудов міні-ГЕС на річці Шопурка (600 людей висловилося "проти" спорудження МГЕС і лише 1 - "за").
На попередньому засіданні, 9 квітня, суддя даного адмінсуду Сергій Гаврилко взяв самовідвід, оскільки його секретар брала участь у цих голосуваннях громади Великого Бичкова як місцева мешканка та виловилася проти спорудження міні-ГЕС на Шопурці.
Спільнота «Збереження Карпат. Врятуй Шопурку!» запрошує всіх небайдужих прийти до суду і підтримати громаду Великого Бичкова в їх боротьбі за збереження Карпат від екологічно-небезпечного гідробудівництва.
Для довідки:
Слід зазначити, що за інформацією ГО «Екосфера», річка Шопурка також подана в номіновані кандидати на вступ у Смарагдову мережу, як місце проживання та нерестилищ видів, які входять до Додатку ІІ Бернської конвенції та Резолюції № 6 Бернської конвенції. Об’єкти Смарагдової мережі – це такі території, на яких мешкають або тимчасово перебувають види тварин та розташовані оселища (біотопи), що охороняються Бернською конвенцією. Ця конвенція ратифікована Україною у 1996 році і має вищий правовий статус, ніж національне законодавство. Тож будь-які владні рішення, які порушують принципи охорони та збереження дикої флори і фауни у межах об’єктів Смарагдової мережі, навіть, якщо вони мають статус офіційно номінованого кандидата на вступ в Смарагдову мережу Європи, можуть призвести до міжнародного скандалу.
Громадський правозахисник Віталій Грегор