Сьогодні, у Всесвітній день боротьби проти загат на річках, по всій Україні відбуваються акції проти знищення річок у Карпатах. Українці вимагають у Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) відмовитись від фінансування проектів малих ГЕС, які на їх думку знищать природу Карпат, унеможливлять туризм, і занепастять життя горян.
На гірських річках планується побудувати 570 малих гідроелектростанцій, в тому числі за гроші ЄБРР. Українці вийшли протестувати у Верховині, Івано-Франківску, Львові, Чорткові, Києві та Чернівцях.
«Ми переконані, що банк повинен відмовитись від фінансування малих ГЕС в Україні. – говорить учасник акції у Києві Петро Тєстов. – Називаючи малі ГЕС альтернативною енергетикою, банк не підозрює, що фінансує знищення природи і спотворення життя горян. Банк має зрозуміти - те, що планується у Карпатах, свідчить: навіть найкраща ідея, за певних умов, може перетворитися на лихо».
Проект Голошинських мГЕС/ТОВ «Гідропауер» затверджено ЄБРР без громадських слухань і врахування думки зацікавлених сторін, – пояснює Олексій Василюк, заступник голови Національного екологічного центру України. – Відтак, цей проект стає ганебним тавром для іміджу банку».
«Акції, що пройшли сьогодні у різних містах показують що будівництво малих ГЕС у Карпатах – це не приватна справа кількох гірських сіл, а проблема, що викликає обурення по всій Україні» – підсумовує Анатолій Павелко, спеціаліст з гідроенергетики WWF.
За додатковою інформацією звертайтеся:
Анатолій Павелко (м.Львів) 067 6633672
Петро Тєстов (м.Київ) 095 2553322
Олексій Василюк (м.Київ) 097 1000473
ДОВІДКА
Для роботи малої ГЕС вода з річки подається до труби, транспортується трубою на відстань до кількох кілометрів, а далі подається на турбіну для виробництва енергії. На кожну з ГЕС планується подавати воду з кількох річок. Також декілька ГЕС перекриють русло річок Чорний та Білий Черемош. Замість кількох кілометрів ріки отримуємо кілька кілометрів труб і сухе русло, вкрите камінням.
Забір основної частини води із ріки спричиняє цілу низку екологічних та соціально-економічних та екологічних проблем:
- зникнення водних організмів (в тому числі червонокнижних риб і комах) через знищення середовища існування і відтворення молоді;
- погіршення туристичного потенціалу територій, при цьому деякі види туризму, наприклад, сплав річками, може взагалі зникнути;
- активізація негативних геологічних процесів;
- зміни гідрогеологічної обстановки включно із загрозою зниження рівня грунтових вод.
- відповідне зниження доходів місцевих жителів від обслуговування туристів;
- зникнення риб у річках (у т.ч. 14 видів занесених до Червоної книги України)
- зміна гідрологічного режиму при створенні водосховищ в одних місцях і пересиханні річок в інших;
- збільшення загрози сейсмічної активності
Ще більші ризики можуть проявити себе при будівництві каскаду греблевих ГЕС, розміщений одна за одною: якщо під час чергового паводку в гірському регіоні верхня дамба не витримає, існує ризик, що решта зруйнуються, як складене в ряд доміно. Масштаби такої катастрофи, руйнування та людські жертви, до яких це призведе, годі й уявити
Малі ГЕС вважаються альтернативною, або «зеленою» енергетикою. Причиною цьому є їх незначна потужність. Проте, карпатські малі ГЕС не мають жодних ознак екологічно-дружніх якостей. На притоці Білого Черемоша в Івано-Франківській області вже запущена перша ГЕС в області. На відрізку в кількасот метрів вода в руслі майже зникла. Будівництво міні-ГЕС перешкоджає рухові на нерест форелі і інших гірських видів риби. Місцеві чиновники заспокоюють екологів, мовляв, рибу від потрапляння в конструкції гідроелектростанцій убезпечать спеціальними гратами, а сама риба оминатиме ГЕС по спеціально обладнаному рибоходу.
Зарегулювання русел карпатських річок докорінно змінить ландшафти, а отже призведе до порушень Європейської ландшафтної (Флорентійської) конвенції, завдасть удару по рекреаційним можливостям регіону, унеможливить розвиток водних видів туризму, наприклад, рафтингу.
Україна прийняла рішення про державну підтримку «зелених» джерел енергії (у квітні 2009 року. статтею 17-1 Закону України «Про електроенергетику» до 1 січня 2030 року було запроваджено стимулюючий «зелений» тариф на електроенергію, яка виробляється з альтернативних джерел). Підтримка виявляється у стимулюванні виробництва електроенергії сонячними, вітровими електростанціями, а також гідроелектростанціями, потужністю до 10 МВт (стаття 1 Закону України «Про електроенергетику»). Це називається «Зеленим тарифом». «Зелений тариф» виявився достатньо потужним стимулом для підприємців, адже держава гарантує виплату власникам ГЕС за кожен вироблений кіловат-годин електроенергії суму (близько 85 коп.), яка у кілька разів перевищує вартість енергії, що постачається споживачам в Україні (близько 28 коп.). Ідея полягає у тому, що держава стимулює тих, хто виробляє енергію без шкоди або з незначною шкодою для довкілля. Інвестор будує «зелену» електростанцію і держава купує в нього електроенергію втричі дорожче звичайного. За існуючої ситуації «зелений тариф» став для інвесторів лише економічним стимулом, способом заробляння легких грошей, тоді як охороною довкілля відверто нехтують.
Важливим є і питання доцільності спорудження малих ГЕС. Україна сьогодні - країна-експортер електроенергії (тільки за перші місяці цього року на 50% зросли продажі енергії за кордон). При цьому приблизно 50% електроенергії виробляється на АЕС. Беручи курс на збільшення частки отримання електроенергії з відновлювальних та відносно екологічно безпечних джерел (сонячна, вітрова, біо- та мала гідроенергетика), в Україні не йдеться про скорочення потужностей АЕС, навпаки, такі потужності нарощуються.
Після того, як навесні 2012 року вибухнув громадський рух проти малих ГЕС на гірських річках, поступ інвесторів трохи зменшив оберти. 14 березня, у Всесвітній день боротьби проти загат на річках, в багатьох містах по всій Україні відбулись акції протесту, круглі столи та прес-конференції, присвячені неприпустимості знищення Карпат ГЕСами.
Так, Мінприроди відкликало позитивні висновки державної екологічної експертизи, що дозволяли будівництво на Закарпатті. Після цього, 30 липня, Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалив рішення на користь позивачів В.Феськова, В.Волошина, О.Станкевич, О.Солонтая, О.Лукші і скасував рішення Закарпатської обласної ради №310 «Про затвердження локальних та обласної схем розташування малих гідроелектростанцій», яке передбачало будівництво до 360 гідроелектростанцій на території Закарпатської області. Знаково, що Міністерство регіонального розвитку та будівництва у свою чергу також підтримало позов громадських діячів, наголосивши на неприпустимості прийняття подібних рішень Закарпатською облрадою.
У Чернівецькій області також визнали будівництво ГЕСів на гірських річках неприпустимим. Про це йшлося на спеціальній прес-конференції начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області Бориса Баглея, що відбулася 18 квітня.
В Івано-Франківській області голова облдержадміністрації Михайло Вишиванок окремим розпорядженням №152 призупинив усі будівництва малих ГЕС. При чому сталось це вже 16 березня – за 2 доби після акції протесту.
І врешті, 21 травня 2012 року питання будівництва малих ГЕС в Карпатах обговорили на окремому засіданні Комітету ВРУ з питань екологічної політики „Проблеми будівництва малих ГЕС у гірській місцевості".
Та 18 грудня 2012 року новим розпорядженням № 908 губернатор Івано-Франківщини Вишиванюк скасував своє попереднє розпорядження про призупинення будівництва електростанцій, тим самим розв'язавши руки інвесторам і будівельникам.
Причиною цьому є те, що Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підписав кредитний договір з ТОВ "Гідропауер" щодо будівництва двох малих ГЕС на річці Білий Черемош в Івано-Франківській області загальною потужністю 1,7 МВт. Йдеться про с.Голошине Верховинського району Івано-Франківської області.
http://pryroda.in.ua/miniges/aktsiya-proty-hes-u-kyyevi-video/
Немає коментарів:
Дописати коментар