ЗБЕРЕЖЕМО КАРПАТИ ВІД ЗАБУДОВИ ГЕСами! (КАМПАНІЯ ПРОТИ ГЕС В КАРПАТАХ)

пʼятниця, 28 червня 2013 р.

Свіжа надія для захисту екологічно чутливих річок Європи

Повідомлення для преси

                                                                                                                                                

 

Громадські організації вітали вироблення спільного документу щодо принципів сталої гідроенергетики на річках басейну Дунаю, але уважно слідкуватимуть за реалізацією цього документу

 

Сараєво – Боснія і Герцеговина. На зустрічі високого рівня Міжнародної комісії із захисту Дунаю представники країн, у межах яких розташований басейн Дунаю, включно із Австрією, Болгарією, Угорщиною, Румунією, Сербією, Україною затвердили керівні настанови для зменшення екологічної шкоди нових гідроенергетичних проектів.

 

«WWF (Всесвітній фонд природи) та інші громадські організації докладали значних зусиль протягом двох останніх років для того, щоб зробити ці керівні настанови прийнятними» – говорить Ірене Луціус, керівник Відділу політики Дунайсько-Карпатської програми Всесвітнього фонду природи. "Наші річки вже достатньо настраждались від гідроелектростанцій, що збудовані в екологічно вразливих місцинах та/або з використанням застарілих технологій і країни Дунайського басейну не можуть дозволити собі повторювати помилки з минулого –здорові річкові системи надають широкий перелік різноманітних послуг людям, таких як питна вода або зниження повеневого ризику ".

 

Документ містить рекомендації не допускати на особливо чутливих річкових ділянках – таких як природоохоронні території, особливо екологічно цінні ділянки або верхів'я річок – будівництва гідроелектростанцій. Він також закликає до належного планування на національному та регіональному рівнях на інших ділянках річок (окрім заборонених) і у цьому ж контексті до відповідної оцінки екологічних і культурних цінностей. Керівні настанови також передбачають, що влив гідроелектростанцій на популяції риб та інших прісноводних організмів повинен бути мінімізований та містять пояснення, як цього досягнути.

 

Однак, найбільший виклик ще попереду. "Керівні настанови нічого не означатимуть, якщо вони не будуть швидко і у повному обсязі впроваджені для попередження незворотної шкоди від навали нових гідроенергетичних проектів," – додала Ірене Луціус. "Зокрема, ми очікуємо, що країни Дунайського басейну за участю громадських організацій визначать нові «заборонені» землі для гідроенергетики і що природна і культурна цінності наших річок будуть достатнім чином взяті до уваги при плануванні нових проектів. «Незнання» більше не є виправданням. Уряди можуть розраховувати на нас, пильно слідкуючи за ними».

 

Пам'ятка для редакторів

14 країн басейну Дунаю, що спільно працюють в рамках Міжнародної комісії із захисту річки Дунай (МКЗРД), вирішили розробити «Керівні принципи розвитку гідроенергетики».

 

Кілька регіональних мереж громадських організацій, зокрема WWF, IAD, EEA і DEF, брали участь у цьому процесі у якості спостерігачів. Постійна робоча група Міжнародної комісії із захисту річки Дунай (МКЗРД) проводить зустрічі кожного червня для прийняття рішень на високому рівні. Порядок денний цієї зустрічі, що відбувалась 18 і 19 червня, включав рішення щодо «Керівних  принципів» для гідроенергетики.

 

Гідроелектростанції впливають на річки різними шляхами. Їх дамби не дозволяють рибі і іншим організмам потрапляти до місць відкладання ікри та місць харчування. Вони також змінюють природний стан річок із відповідними змінами річкових та заплавних оселищ птахів та зменшують здатність річок до самоочищення. Отже, першочерговою необхідністю є встановлення заборонених зон для нової гідроенергетичної інфраструктури і розміщення нових гідроелектростанцій на землях з найнижчою екологічною цінністю, таким чином максимально зменшуючи шкоду. Оскільки природа не знає кордонів, землі високої і низької екологічної цінності повинні бути визначені на рівнях басейнів і країн.

 

Хоча країни Дунайського басейну повинні інвестувати у розбудову відновної енергетики, на сьогодні гідроенергетика не є єдиною пропонованою технологією і енергозбереження повинно бути першим кроком до збереження клімату.

 

До прикладу, в Австрії побудова дамб гідроелектростанцій на останніх річках допомогла б задовільнити зростаючий попит на енергію лише на п'ять років. А у таких державах, як Україна, потенціал підвищення енергоефективності і, відповідно, зменшення попиту на енергію, є просто величезним. Це засвідчує, що лише комплекс заходів, перш за все енергозбереження та енергоефективність, і лише потім використання різних відновних джерел енергії, може бути вірним рішенням у тривалій перспективі.

 

На рівні ЄС ці питання сприймаються серйозно протягом багатьох років. Водні директори ЄС підписали «Політику щодо Водної рамкової директиви і гідроморфології» на зустрічі 30 листопада – 1 грудня 2006 року, пропонуючи «ряд незарегульованих річок, що збереглися, на землях високої цінності можуть оголошуватись «забороненими» для гідроенергетичних схем». Цей підхід був затверджений актом Водних директорів у травні 2010 року.

 

Більш докладна інформація:

Анатолій Павелко, спеціаліст з гідроенергетики, Дунайсько-Карпатська програма Всесвітнього фонду природи (WWF),
тел. +380 67 66 33 672, ел. пошта: apavelko@wwf.panda.org

 

Про Всесвітній фонд природи - WWF

є однією із найбільших у світі і поважних незалежних природоохоронних організацій з більш ніж 5 мільйонами прибічників і глобальною мережею у більш ніж 100 країнах. Мета Всесвітнього фонду природи – зупинка деградації природного середовища Землі і побудова майбутнього, в якому люди житимуть у гармонії з природою, шляхом охорони світового біологічного різноманіття, забезпечення використання відновних природних ресурсів у сталий спосіб та зменшення забруднення і безвідповідального споживання. 

Немає коментарів:

Дописати коментар