ЗБЕРЕЖЕМО КАРПАТИ ВІД ЗАБУДОВИ ГЕСами! (КАМПАНІЯ ПРОТИ ГЕС В КАРПАТАХ)

вівторок, 9 липня 2013 р.

На Закарпатті вперше відбулось виїзне засідання Національної екологічної ради України

4-5 липня 2013 року на Закарпатті вперше відбулось виїзне засідання Національної екологічної ради України

На Закарпатті вперше відбулось виїзне засідання Національної екологічної ради України Команда науковців експертів і громадських активістів з різних міст України — членів національної екологічної ради України на чолі з її головою Тетяною Тимочко в супроводі учасників коаліції Форуму екологічного порятунку Закарпаття 4 липня 2013 року побувала з візитом в селах Рахівщини і Хустщини, де планують зводити малі і міні-ГЕС. А 5 липня 2013 року у м. Ужгород відбувся Регіональний семінар «Інтеграція екологічної складової при формуванні регіональних стратегій, програм та планів». На семінарі обговорили і схвалили вперше розроблені науковцями і експертами Закарпаття «Критерії вибору місць для будівництва і заборони будівництва малих і міні ГЕС на гірських річках Карпат». Дотримання цих Критеріїв інвесторами і місцевою владою спроможне зняти конфлікти громад гірських сіл із забудовниками міні-ГЕС. Більш детально — у аналітичному коментарі співорганізатора коаліції Форум екологічного порятунку Закарпаття Лукші О.В. (додається).
Виїзне засідання Національної екологічної ради України, яку очолює відомий громадський діяч-еколог і голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко, вперше проходило  в нашій області за участі 12 запрошених науковців і експертів з провідних організацій Києва, Львова, Івано-Франківська, до яких приєднались і вчені та громадські активісти з Ужгорода та інших міст Закарпаття.
Головною метою заходу, який ініціювали коаліція громадських організацій «Форум екологічного порятунку Закарпаття» та 4 профільні комісії Громадської ради при Закарпатській ОДА, ставилось створення міцної платформи для постійного діалогу влади, громадськості і бізнесу з питань ресурсо- і природокористування з дотриманням принципів збалансованого (сталого) розвитку. Як відомо, ці принципи передбачають безумовну гармонізацію на практиці економічної, екологічної та соціальної складових розвитку, що закладено і в чинних законах України. Якраз  на практиці цього найчастіше і не відбувається. Потерпає вразлива гірська природа Закарпаття, виснажуються природні ресурси, різко погіршується життєве середовище сіл, селищ і міст. А уповноважені державні структури належним чином не реагують на загрозливі тенденції природокористування.
В цій ситуації єдиною надією залишаються громадські організації та справжнє місцеве самоврядування громад.
 «Я щойно повернулась зі США, куди була запрошена для ознайомлення з технологіями видобування сланцевого газу» - розповідає Тетяна Тимочко. І продовжує: «Будь-яке підприємство чи місцева влада, які б відмовились від діалогу з екологічною громадськістю по суті існуючої проблеми, отримали б у відповідь хвилю обурення людей через медіа, пікети і мітинги, а також — немалі штрафи через суди. Так і в Європі. Якщо ми прямуємо до Європи і справжньої демократії — практика ресурсокористування і охорони довкілля повинна бути змінена у першу чергу. Ми уже розпочали цей процес, провівши нещодавно в Українському Домі потужну і багатодисциплінарну Міжнародну конференцію «Цілі збалансованого розвитку для України». І першим регіоном, куди ми поїхали після цієї конференції, стало Закарпаття.
З одного боку, Закарпаття по праву є природною перлиною України,  але з іншої, як інформує Форум екологічного порятунку Закарпаття, в краї сніжним комом накопичуються проблеми екології і природокористування».
4 липня 2013 року «команда» Національної екологічної ради України  прямо з поїзда пересіла у мікроавтобуси і здійснила поїздку за маршрутом «Мукачево — Рахівщина (села Богдан і Косівська Поляна)— селище Солотвино (Тячівщина) — село Нижній Бистрий (Хустщина)». Науковці і експерти у селі Богдан ознайомились з малими річками Богдан, Щаул та потоком Квасний, на яких розпорядженням голови Рахівської РДА без будь-якого обґрунтування комерційною структурою розпочато планування територій для будівництва міні ГЕС дериваційного типу. Таких місць на Рахівщині у згаданому розпорядженні загалом передбачено аж 9, тоді як затверджена у травні 2013 року Схема планування територій Закарпатської області для всього регіону обґрунтовує лише 12 малих і міні ГЕС.
Учасники виїзного засідання Національної екологічної ради України, ознайомившись з особливостями розміщення і характером русел гірських річок Богдан і Щаул та потока квасний, які на території села Богдан впадають у Білу Тису, прийшли до однозначної думки про категоричну неприпустимість будівництва на них міні ГЕС дериваційного і гребельного типів саме з екологічних, гідрологічних і природоохоронних міркувань. Не кажучи вже про безпосередню близькість і прилеглість територій Карпатського біосферного заповідника.
Виїзна «команда» Національної екологічної ради України, супроводжувана представниками Форуму екологічного порятунку Закарпаття, АТ «Закарпаттяобленерго» та знімальною групою телестудії «Тиса-1» і телеканалу ZIK, в ході поїздки по Рахівщині зустрічались з громадами сіл Богдан і Косівська Поляна, які передали свої звернення. Зокрема, громада Косівської Поляни   лише  нещодавно провела акції протесту проти дослідно-промислової розробки і геологічного вивчення на природних урочищах поблизу села руд токсичних важких металів. Вимоги громади були підтримані сесією Рахівської районної ради.
Поблизу села Нижній Бистрий на Хустщині представникам Національної екологічної ради України на березі річки Ріки була зроблена презентація унікального проекту будівництва малої ГЕС з максимальним застосуванням природо- і ландшафтноохоронних проектних рішень. У проекті, розробленому італійськими проектувальниками, вдало використано крутий вигин русла річки для з′єднання початку і кінця дуги вигину природнім дериваційним каналом довжиною близько 300 м. Найбільш цікавим є те, що в цьому місці річки Ріка досить давно вже був прокопаний той самий дериваційний канал, на кінці якого течія води працювала для сільської лісопилки. Воістину все нове — це добре забуте старе! Окрім того, мала ГЕС у с. Нижній Бистрий працюватиме вже після греблі і турбін Теребля-Рікської ГЕС, у середній течії р. Ріка. Отже, не створюватиме серйозних екологічних і природоохоронних проблем для рослинного світу та іхтіофауни в долині і руслі р. Ріки. Таки можна знаходити і проектувати безпечні для довкілля малі і міні ГЕС на Закарпатті!
На наступний день 5 липня 2013 року у залі засідань Президії Закарпатської обласної ради в рамках програми виїзного засідання національної екологічної ради України відбувся Регіональний семінар «Інтеграція екологічної складової при формуванні регіональних стратегій, програм та планів». Актуальність і важливість саме такої постановки проблеми важко переоцінити. Адже, якщо  продуманої і деталізованої, ресурсно забезпеченої екологічної складової немає уже в процесах системного планування розвитку області та її районів і поселень, то не слід її очікувати і у важливих процесах та проектах економічного і соціального розвитку.
Саме тому Закарпаття сильно потерпає нині від: катастрофічної засміченості територій і русел річок; виснаження запасів мінеральної і чистої питної води; масового і неконтрольованого вирубування лісів на крутосхилах гір у долинах річок; хаотичної забудови туристично-реекраційних зон; запустіння і здичавіння більше половини площ земель сільськогосподарського призначення; зношеності і небезпечності існуючих систем водопостачання та водовідведення; відсутності будь-яких - загальних чи локальних - очисних споруд у сільській місцевості. І це ще неповний перелік. За останні 5-7 років з′явились і свої крупні, техногенно обумовлені та екологічно небезпечні об′єкти — Солотвино і Мужієво. А завдяки «зеленому тарифу» дахований бізнес розпочав масований з порушенням законів наступ на верхів′я гірських річок Закарпаття. З планами зведення десятків (якщо не сотень) малих і міні ГЕС. Реалізація цих планів могла б спричинити справжню екологічну катастрофу не лише на Закарпатті, але й в усіх п′яти країнах басейну р. Тиси, а відтак і Дунаю.
Відкриваючи Регіональний семінар у ролі головуючого, Тетяна Тимочко коротко проаналізувала, наскільки принципи збалансованого розвитку, уже давно запроваджувані у розвинених країнах світу, виконуються в Україні. І підсумувала, що нині, у період реформ, громадські екологічні і розвиткові організації, експерти і науковці України як ніколи мають об′єднувати свої зусилля задля того, щоб декларативна прихильність влади збалансованому розвитку справді ставала реальністю. І не у віртуальній Україні загалом, а в кожному конкретному регіоні, місті і селі. Відтак, пані Тетяна емоційно описала свої враження від робочої поїздки  по «гарячих екологічних точках» Закарпаття.
У своєму привітанні-виступі заступник голови Закарпатської обласної ради Андрій Сербайло наголосив на тому, що бережливе ресурсокористування і особливо прискіпливе дотримання екологічних законів для Закарпаття має стратегічне пріоритетне значення. На сьогодні ситуація така, що реалізацію цього стратегічного пріоритету активно допомагає здійснювати саме екологічна громадськість, експерти і науковці. Тому владі слід знаходити більш ефективні форми діалогу і консультацій з громадськістю з тим, щоб генерувати вивірені, консолідовані й ефективні управлінські рішення. Близькі до цих аргументів думки прозвучали й у виступах заступника начальника управління Закарпатської ОДА Надії Токарчик та першого заступника голови Громадської ради при Закарпатській ОДА Михайла Греня.
Виступ голови Комісії з питань регіонального соціально-економічного розвитку, ресурсного потенціалу та інвестицій Громадської ради при Закарпатській ОДА та співорганізатора коаліції Форум екологічного порятунку Закарпаття Олега Лукші був присвячений реалізації ідеї розробки Регіональної доповіді «Громадська оцінка політики у сферах збалансованого розвитку і охорони та збереження довкілля у Закарпатській області у 2011- 2013 р.р.». Нині до аналізу інформаційних матеріалів та управлінських рішень, стратегій і програм на Закарпатті долучились вже десятки науковців, експертів і громадських активістів. Регіональна доповідь стане не лише своєрідним поглибленням аналогічної національної доповіді, але й платформою за для конструктивного діалогу з регіональною владою й упередження екологічних викликів і загроз. Подібна Регіональна доповідь на Закарпатті розробляється вперше.
Короткою, але фаховою і аргументованою була доповідь на семінарі начальника управління містобудування і архітектури Закарпатської ОДА Миколи Пігуляка. Затверджена нарешті у травні 2013 року Схема планування території Закарпатської області уже стала документом, що увібрав у себе низку екологічних законів і нормативів, «розподілених» на території області. Звісно, поставивши бар′єри і перешкоди для непродуманих чи навіть екологічно небезпечних проектів від бізнесу. Натомість, даючи зелене світло розвитку пріоритетної туристично-реекраційної сфери. Тепер задачею задач є розробка і затвердження на основі Схеми планування територій Закарпаття відповідних узгоджених схем планування районів та генеральних планів міст, селищ і сіл. Ця величезна професійна робота автоматично зніме більшість екологічно проблемних проектів бізнесу, не давши їм навіть теоретичного шансу на законну реалізацію. Не виключено, що за існування таких передумов раніше, нині б не стояло  проблем зі спробами будь-де розмістити малу чи міні ГЕС або ж підприємство гірничого видобутку руд токсичних важких металів, здійснити забудову полонин чи родовищ мінеральних вод та ін. (Чи не тому так поспішно приймались рішення в районах?) Отже, перша і найголовніша сходинка у просторовому плануванні області вже подолана і це вселяє оптимізм і надії.
На другому пленарному засіданні семінару центральною стала доповідь секретаря Комісії з питань екологічної безпеки і охорони довкілля Громадської ради при ОДА, співголови Форуму екологічного порятунку Закарпаття Оксани Станкевич. Вона презентувала розроблені науковцями і експертами Закарпаття «Критерії вибору місць для будівництва і заборони будівництва малих і міні ГЕС на гірських річках Карпат».
Саме ці Критерії, базовані на чинному законодавстві України, дають чіткий сигнал бізнесу і владі, яка здебільшого сприяє інвестиціям: громадськість не є категоричним супротивником малої гідроенергетики, але закликає усіх уже при виборі місць для ГЕС строго дотримуватись законів і, особливо, екологічних та природоохоронних норм. Власне, Критерії слугують випереджаючим запобіжником у тих нинішніх реальностях, коли Схеми планування районів ще не затверджені, але закони містобудівного, водно-ресурсного, земельного, екологічного та природоохоронного спрямування, діючи тим не менше системно, дозволяють або ж апріорі забороняють розміщення малих чи міні ГЕС.
Як справедливо зауважила на семінарі голова Національної екологічної ради України Тетяна Тимочко, саме такі значення й дотримання Критеріїв бізнесом і владою дозволили б уникнути: з одного боку — невиправданих затрат на проектування міні ГЕС у неприйнятних місцях; а з іншого — затяжного конфлікту з громадськістю і громадою. До речі, Критерії вже пройшли обговорення і схвалення на Міжнародній конференції «Цілі збалансованого розвитку для України» у червні у м. Київ та на регіональному семінарі у травні 2013 р. у м. Івано-Франківську. На необхідність їх розробки ще у квітні 2012 року наголошувало Басейнове управління водних ресурсів р. Тиси, як зауважив на семінарі його представник Едуард Осійський.
На Регіональному семінарі у м.  Ужгороді загалом в  обговоренні Критеріїв і внесенні пропозицій взяли участь 17 учасників семінару — науковців, експертів, проектантів, управлінців. Отже, робота над Критеріями, які загалом схвалені уже на третьому науково-екологічному форумі поспіль, підходить до завершення.
Залишатиметься не менш важлива частина роботи — імплементація Критеріїв у практику в гірських регіонах Українських Карпат. І тут Тетяна Тимочко запропонувала найбільш швидкий і ефективний механізм імплементації Критеріїв — підписання регіональних Меморандумів між владою, бізнесом і громадськістю про діалог і дотримання Критеріїв та громадський моніторинг цього процесу.  Між тим в кожній із гірських областей Карпат в цьому напрямку уже розроблені певні кроки. Принаймні спеціально створена Координаційна рада при  Івано-Франківській ОДА та Резолюція і рекомендації Круглого столу у м. Ужгород у березні 2013 р. — і є такими кроками.
Підсумовуючим результатом Регіонального семінару у м. Ужгороді та виїзного засідання Національної екологічної ради України на Закарпаття загалом стали як згадані «Критерії вибору місць для будівництва і заборони будівництва малих і міні ГЕС на гірських річках Карпат» так і Резолюція та рекомендації семінару.  Вони будуть розміщені на сайтах Громадської ради при закарпатській ОДА, Форуму екологічного порятунку Закарпаття та Всеукраїнської екологічної ліги.
Ще одним важливим результатом виїзного засідання Національної екологічної ради України в нашу область стало те, що коаліція громадських організацій, науковців і експертів «Форум екологічного порятунку Закарпаття» отримала пропозицію сформувати Регіональну екологічну раду Закарпаття в якості підрозділу Національної екологічної ради України. Позитивну оцінку і схвалення отримала також діяльність у сфері екології чотирьох профільних комісій Громадської ради при Закарпатській ОДА (голови — Лобко В.Ю., Лукша О.В., Лазар Й.Й., Бережанський М.М. ). Все це сприятиме постановці, лобіюванню та вирішенню екологічних і природоохоронних проблем Закарпаття і на національному рівні.  А також — обміну інформацією і кращими практиками розв′язання екологічних проблем з іншими регіонами України. Заплановано і окремий випуск журналу «Екологічний вісник» присвятити саме екологічним проблемам Закарпаття та участі громадськості у їх вирішенні.
Олег Лукша, голова комісії і заступник голови Громадської ради при Закарпатській ОДА, співорганізатор коаліції  «Форум екологічного порятунку Закарпаття», для Закарпаттят онлайн
http://zakarpattya.net.ua/News/112098-Na-Zakarpatti-vpershe-vidbulos-vyizne-zasidannia-Natsionalnoi-ekolohichnoi-rady-Ukrainy

Немає коментарів:

Дописати коментар