ЗБЕРЕЖЕМО КАРПАТИ ВІД ЗАБУДОВИ ГЕСами! (КАМПАНІЯ ПРОТИ ГЕС В КАРПАТАХ)

неділя, 8 серпня 2021 р.

Збудувати мініГЕС = вбити річку?


Збудувати мініГЕС = вбити річку?
  • На річці Свіча у Вигоді мають намір збудувати мінігідроелектростанцію. Місцева влада вже дала дозвіл на розробку землевпорядної документації. Але от люди – збунтували: зібрали сотні підписів та обіцяють масові акції протесту. В екологічність проєкту не вірять не лише місцеві мешканці, а й екологи. Адже ризик «вбити» річку надто високий.

    Не вистачало одного голосу

    Ідея збудувати ГЕС на Свічі – не нова. ТзОВ «Екоенергетика» носиться з нею вже кілька років, але за попередньої влади «проштовхнути» проєкт не вдавалося. Бо, як каже Анатолій Вертепний, депутат селищної ради, у попередньому скликанні для прийняття відповідного рішення на користь підприємства двічі не вистачало всього одного голосу.

    «Лише з приходом нової каденції ключовий дозвіл фірма таки отримала, – зазначає він. – Але ні кілька років тому, ні зараз ніхто не вникав у деталі, що йдеться саме про будівництво ГЕС, лише – зміна цільового призначення землі. Депутатів просто обдурили».

    Рішення, про яке йде мова, було затверджено Вигодською селищною радою 22 квітня 2021 року з офіційною назвою «Про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється». З 27-ми місцевих депутатів його підтримали 17, двоє (у тому числі й Анатолій Вертепний) були проти, стільки ж – утрималися від голосування. Решта депутатів були відсутні.

    У документі справді жодного конкретного слова про ГЕС. Зазначено, що ділянка площею 0,1121 га змінить цільове призначення «для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій». Після того, як проєкт землеустрою буде виготовлено, його, відповідно до законодавства, ще мають подати депутатам селищної ради на затвердження. Але чи можуть вони тепер його не затвердити? Анатолій Вертепний каже, що це вже нічого не дасть.

    «Не затвердять на сесії, то з готовою документацією ці підприємці підуть до суду і все одно узаконять, – припускає депутат. – Тобто на місцевому рівні якихось важелів впливу фактично більше немає. На найближчій позачерговій сесії я пропонуватиму скасувати попереднє рішення селищної ради, але певності, що депутати підтримають, у мене немає. Надто тісні зв'язки має ця компанія з потрібними чиновниками та деякими народними депутатами».

    Кому потрібна ГЕС?

    За даними YouControl, ТзОВ «Екоенергетика» зареєстроване у жовтні 2013 року. Офіційне місце розташування – у селищі Вигода. Керівник – Олександр Веленчук, який також є засновником або керівником кількох київських компаній, діяльність яких пов'язана з будівництвом. По 50% акцій компанії «Екоенергетика» належать вигодському ТзОВ «Уніплит», яке було створене 21 рік тому на базі «Вигодського лісокомбінату» й займається деревообробкою, та столичному АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Комфорт інвест». Тож кінцевими бенефіціарними власниками підприємства є харків'яни Володимир Гурко, Олег Кисельов, Павло Манасьян та кияни Микола Негрич і Павло Татарчук.

    Будувати ГЕС планують на ділянці, де вже існує гребля. Місцеві цю територію називають водоспадом. Споруда була здана в експлуатацію на початку 1970-х років і на сьогодні вже є досить зруйнованою. Проєктними рішеннями передбачені ремонт греблі і реконструкція підпірної стіни, зазначено в Звіті з оцінки впливу на довкілля, датованому 2020 роком. http://eia.menr.gov.ua/uploads/documents/5283/reports/Jek6GCw2nX.pdf

    Заплановано, що на майбутній мінігідроелектростанції потужністю 405 кВт відбуватиметься перетворення енергії потоку води на електричну енергію, яку подаватимуть у загальнодержавну мережу. Річне виробництво електроенергії – 2439,5 тис. кВт/год. Для цього доведеться збудувати промивну споруду з донним отвором, водоприймальний вузол, будівлю МГЕС, відвідний канал, бетонну підпірну стінку, габіонні конструкції, рибохід, трансформаторну підстанцію та лінії електропередач. Крім того, компанія, згідно з документами, бере на себе зобов'язання очистити ділянку від наносів, відремонтувати наявну бетонну греблю та провести берегоукріплювальні роботи. Прогнозують, що тривалість виконання будівельно-монтажних робіт складе 8 місяців.

    «Планована діяльність не вплине на якість води та режим зволоження наявних заплавних комплексів і водоохоронних територій, – зазначено на сторінці 93 звіту з ОВД. – Значний негативний вплив на навколишнє середовище може статися лише в разі аварії на об'єкті». Водночас вплив на водне середовище, вплив від утворення відходів, шумовий вплив на житлові території все ж допускається. А от соціальні умови життєдіяльності населення мали би навіть поліпшитися. «Буде створення нових робочих місць, інвестування в місцеву економіку, забезпечення надходжень у державний та місцевий бюджет», – йдеться далі в документі.

    Але от цікава деталь: Івано-Франківська обласна рада ще в 2015 році ввела мораторій на будівництво ГЕС вздовж ріки Дністер та всіх інших рік Карпатського регіону на території області. Й це рішення ніхто не скасовував. https://orada.if.ua/decision/%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%83-%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC/

    А Свіча, до слова, є правою притокою Дністра. Крім того, ця річка разом із притокою Мізункою з 1993 року є ландшафтним заказником місцевого значення, створеним з метою «збереження мальовничої гірської річки…, перспективного джерела питної води, а також всього комплексу рослинного і тваринного світу», – зазначено у Вікіпедії.

    ГЕС тут не місце!

    У розмальовані «інвесторами» перспективи не вірить ні місцеве населення, ні екологи.

    «Оцінка впливу на довкілля передбачала проведення громадських слухань, – каже Наталія Бевзіль, місцева мешканка, будинок якої через дорогу від чинної греблі. – Ці слухання фактично провели без відома громади, у час суворого карантину! Ніхто з нас не те, що не був на тих слуханнях, а навіть не чув про них».

    «Про будівництво ГЕС ми дізналися з соцмережі, – додає Людмила Лапій, сусідка Наталії. – Ми категорично проти. Адже не лише втратимо річку як зону рекреації, а й опинимося в зоні ймовірних затоплень. Бо якщо подивитись на результати роботи аналогічних споруд на річках Закарпаття, до прикладу, то стає очевидним, що вище від «басейнів» гідроелектростанцій людей регулярно затоплює, а річки заболочуються, а нижче, навпаки, пересихають. Ми втратимо річку, якщо допустимо це будівництво».

    З жінками говоримо біля їхніх помешкань. Але шум води, що спадає з греблі, добряче заважає. Сподіватися, що додаткові споруди, які зведуть для роботи ГЕС, не додадуть шуму, виглядає самообманом. Люди тим часом наголошують: річка Свіча є джерелом питної води не лише для всього колишнього Долинського району, а й для Болехова та Моршина…

    «Мені 63-ій рік. Я тут все життя прожив. Але з цієї річки й тачки шутру взяти не маю права, – втручається у розмову мешканець Старого Мізуня, – бо то екологічним законодавством заборонено! А як же тоді Міністерство екології пропускає таке загрозливе будівництво? Що ж то за закони у нас такі?»

    Трохи вище від греблі – ще ціла вулиця житлових будинків, які безпосередньо прилягають до річки. Господарі однієї з хат під час минулорічної повені втратили близько 20 соток власного саду та городу. Свіча продовжує вимивати берег. Але за рік місцева влада не спромоглася ні русло розчистити, ні берег укріпити. Тож люди бідкаються: трубопроводи майбутньої ГЕС можуть унеможливити заїзд сюди техніки й у разі подальших затоплень селяни залишаться вже не лише без землі, а і без житла.

    У Вигоді та сусідніх селах активісти масово збирають підписи тих, хто проти будівництва гідроелектростанції. На момент візиту «ГК» у селище таких підписів було вже зо три сотні… Люди пишуть звернення і запити до місцевої влади та обіцяють масові акції протесту, якщо їх не почують.

    «Не треба нам зараз цю греблю ремонтувати! Роками підприємство користувалося нею і не ремонтувало. А тепер, коли їм ГЕС потрібна, то тішать, що відремонтують? Та краще взагалі її знести!» – кажуть активісти.

    Схожу позицію має й Анатолій Павелко, спеціаліст із питань збереження річок і гідроенергетики, юрист з питань екології та охорони навколишнього природного середовища «Дунайсько-Карпатської програми». За його словами, йдеться про територію, яка має статус ландшафтного заказника, й на генплані села Пациків, до прикладу, це чітко зазначено. Тому в даній ситуації було би логічно порушити питання про роздамбування річки та повернення її у природний стан. Це сприяло би не лише збереженню навколишнього середовища та іхтіофауни, а й розвитку туризму.

    «Це одна з найчистіших річок Івано-Франківщини і таки найчистіша – Львівщини, – пояснює фахівець. – Верхів'я Свічі використовують для сплавів, але лише до греблі у Вигоді. Заберіть дамбу – і маршрут міг би тягнутись аж до Дністра. Другий момент: ця гребля є нездоланною перешкодою для низки цінних видів риби, у тому числі й червонокнижних. Для рибалок роздамбування відкриє нові ділянки вище по течії, куди реально зможе мігрувати риба. Рибохід, який там обіцяють збудувати, ситуацію не поліпшить. Мені невідомо про жодний ефективний рибохід у карпатському регіоні. Їх зводять лише для комісій, щоб отримати дозволи на будівництво, а потім ті рибоходи навіть не завжди водою заповнюють».

     Уся вода з річки, прогнозує Анатолій Павелко, буде йти через ГЕС (бо якщо пускати не всю, то це фінансові втрати для підприємства). Наприкінці літа й на початку осені, коли спостерігається найнижчий рівень води, електростанція точно поглинатиме увесь ресурс річки. А риба, яка потраплятиме на станцію, буде просто перемелюватися турбіною ГЕС. Крім того, територія втратить ще й свою рекреаційну привабливість, бо нинішня зона відпочинку стане охоронною зоною станції, доступ до якої буде закритий. А альтернативної ділянки для відпочинку біля води у селищі немає.

    «Вода вкрай необхідна для роботи підприємства, яке лобіює будівництво ГЕС, – резюмує експерт. – Але є інші варіанти для забезпечення водопостачання».

    «На наших карпатських річках можна збудувати ГЕС із найменшим втручанням і шкодою для них, але це повинна бути мікрогідроелектростанція потужністю до 100 кВт. Потужніші потребують значного втручання у річку у вигляді підпірних гребель та дериваційних каналів (труб)», – вважає Оксана Станкевич-Волосянчук, кандидатка біологічних наук, експертка з питань екології та охорони довкілля ГО «Екосфера».

    Фікцією вона називає і так званий позитивний вплив діяльності ГЕС на соціальні умови життєдіяльності населення. «Сучасні ГЕСи не потребують робочих місць. Найбільше їх буде 2-3, – переконана експертка. – Те саме з надходженнями у місцевий та державний бюджет. А загалом в умовах Карпат, при незначному перепаді висот і малій середньорічній водності, від ГЕС більше шкоди для річкових екосистем (а в результаті і для людей), аніж вигоди для громад».

    На чиєму боці голова громади? Питання важливе. Й «ГК» намагався його поставити Миколі Мацалаку, Вигодському селищному голові. Але ні на письмове звернення, ні в телефонному режимі часу на коментар посадовець так і не знайшов.

    Тетяна КІНДЮХ

    Немає коментарів:

    Дописати коментар