ЗБЕРЕЖЕМО КАРПАТИ ВІД ЗАБУДОВИ ГЕСами! (КАМПАНІЯ ПРОТИ ГЕС В КАРПАТАХ)

понеділок, 2 квітня 2012 р.

Кому і для чого потрібні ГЕС в Карпатах?

Звично вже якось спостерігати маразм наших чиновників, але іноді вони можуть "здивувати" ще більше.

ось таке вже є на Черемоші
ось таке вже є на Черемоші

Вперше побачивши інформацію про плани на тотальну забудову Українських Карпат міні-ГЕСами різного типу, я спочатку подумав, що це жарт. Далі, щоб пересвідчитись знайшов рішення облради №310, картосхему в додатку до нього  і ... жахнувся. Одразу від двох речей... Де і як жити далі після такого масштабного будівництва та професійного рівня тих, хто малював і затверджував цю схему.

По-перше, крім картосхеми на сайті облради хотілось би ще бачити якусь елементарну характеристику цих електростанцій за номерами, що вказані на мапі. Хоча б найзагальніші речі, наприклад: потужність кожної ГЕС, площа водосховищ і затоплених ними територій, довжина труб, периметр дамб та інших берегоукріплень, кількість необхідної води в абсолютних значеннях і у відсотках до загального водостоку тієї чи іншої гірської річечки  і т.д.

Я вже не кажу про природоохоронний аспект. Таке враження, що він взагалі не враховувався. Проектанти бачили лише технічну сторону питання: потенціал в кіловат-годинах і як наслідок, прибуток в "доларо-гривнях". Депутати облради своїм рішенням дружно затвердили такий проект, хоча це дивно, бо мали ж бути якість обговорення в комісіях, консультації з спеціалістами і т.д. І невже ніхто з них не задався простим питанням: а які наслідки будуть для природи  і жителів краю?

Адже будівництво будь-якого промислового об'єкту суттєво змінить залишки майже недоторканих природних комплексів. Мене дивує, як можна було при розробці проекту цих ГЕС "не помітити" найбільший в Європі осередок букових пралісів (Угольсько-Широколужанський заповідний масив в Тячівському районі), що є ядром українсько-словацько-німецького об'єкту Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО "Букові праліси Карпат і давні ліси Німеччини" (до речі, єдиний в Україні природний об'єкт з таким охоронним статусом).

Думав, якось можна виправдати такі будівництва соціальним аспектом: от буде всім закарпатцям дешева і якісна електроенергія. Та ні. Виявляється, про це ніхто навіть не згадує.  Навпаки, т.зв. "зелений тариф" ще дорожчий за звичайний і на ньому нагріють руки приватні власники цих ГЕС та "відповідальні" чиновники. А з нас як дерли "сім шкір" плати за світло так і будуть дерти, а можливо вже і "дев'ять шкір". Бо будемо мати не просто електрику, а "екологічно чисту".

Правовий аспект

Але, щоб не бути голослівними, давайте перейдемо до юридичної складової цього питання. Будівництво цих ГЕС, згідно затвердженої картосхеми, планується в найменш порушених екосистемах України, які є середовищем існування для багатьох видів рослин і тварин. Крім того, гірські потоки слугують нерестилищами багатьох видів риб, в тому числі і таких рідкісних, як форель струмкова, лосось дунайський, харіус європейський, андруга закарпатська та ін. Промислове будівництво знищить ці природні середовища існування, а тому поставить під загрозу можливість виживання багатьох видів живих організмів. А це є порушенням низки Законів України та міжнародних зобов'язань, які взяла на себе Україна, ратифікувавши відповідні конвенції.

Наприклад, "Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі" (стаття 4) каже, що кожна держава "у своїй політиці планування забудови і розвитку територій враховує потреби охорони середовищ існування видів дикої флори та фауни для того щоб уникнути будь-якої деградації таких територій або у міру можливості звести її до мінімуму.... Приділяти особливу увагу охороні  територій, що мають значення  для мігруючих видів, і таких територій, як місця зимівлі, скупчення, годівлі, виведення потомства чи линяння". Стаття 4 "Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат" говорить: "Сторони (держави-учасники) вживають відповідних заходів для того, щоб забезпечувати високий рівень охорони та сталого використання природних та напівприродних середовищ існування, їхню цілісність і взаємозв'язок".

Звернемось і  до українського законодавства. Згідно статті 11 Закону України "Про Червону книгу України" охорона об'єктів Червоної книги України забезпечується шляхом урахування спеціальних вимог щодо охорони об'єктів Червоної книги України під час розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення земельних ділянок, розроблення проектної та проектно-планувальної документації, проведення  екологічної експертизи. В статті 3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" вказано: "Основними принципами охорони навколишнього природного середовища є: а) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності;... е) науково обґрунтоване узгодження  екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища". Без коментарів.

І нарешті, будівництво і функціонування більшості  цих ГЕС призведе до порушення режиму об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) різного рівня: від біосферного заповідника до заказників місцевого значення. А це суперечить статті 7 Закону "Про природно-заповідний фонд України", частина третя якої чітко вказує, що "На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

"Запроектовані малі ГЕС і природно-заповідний фонд(на прикладі Рахівщини)

Згідно картосхеми, що затверджена рішенням облради №310, лише на території одного Рахівського району заплановано побудувати 34 міні-ГЕС. Для їх функціонування, крім самих дериваційних труб заплановано побудувати 26 водосховищ, різної площі. Майже всі лісові дороги в Карпатах прокладені вздовж гірських річок і потоків, тобто вони будуть затоплені. А будівництво нових "ґрунтівок" принесе додаткові фінансові витрати і знову ж таки, негативно вплине на природу, тому краще зберігати і доглядати вже існуючі дороги. За окомірною оцінкою ці водосховища будуть значно більшими за ті, які колись будували для лісосплаву, тобто затоплять території, які ніколи не дули під водою. 

Якщо співставити схему розташування ГЕС з сайту облради та список об'єктів природно-заповідного фонду з сайту обласного управління охорони навколишнього природного середовища, виходить що 60-70% запроектованих електростанцій - порушують заповідний режим об'єктів ПЗФ різного рівня. Для прикладу, наведу перелік об'єктів природно-заповідного фонду лише одного Рахівського району, які можуть постраждати від будівництва і функціонування ГЕС.

Назва об'єкту ПЗФ                                                                                           № ГЕС
Карпатський біосферний заповідник                                                 5-11, 15-20, 27, 28
Іхтіологічний заказник "Кісва"                                                                              21,22
Іхтіологічний заказник "Чорна і біла Тиса"                                                           1-4
Гідрологічний заказник загальнодержавного значення "Апшинецький"           1,2
Гідрологічна пам'ятка природи "Джерело №2" (ур. Великий Потік)                  26
Гідрологічна пам'ятка природи "Джерело №3" (ур. Луги)                                  14
Гідрологічні пам'ятки природи "Джерело №7" і  "Джерело №8",                         (Середньоріцьке л-во ДП "Великобичківське ЛМГ")                                          23
 

Як бачимо, із 34 запланованих ГЕС 24 наносять безпосередню шкоду об'єктам ПЗФ Рахівського району. Але навіть ті гірські річки і їх прибережні зони, які на даний час не є заповідниками або заказниками, мають цінне природоохоронне значення як середовища існування рідкісних видів.

Збалансоване природокористування

Все вище наведене аж ніяк не значить, що будувати ГЕС не потрібно взагалі. Я не закликаю повернутись до кам'яного віку, як комусь може здатися. Але такі серйозні і масштабні речі слід робити по-іншому, ніж це зобразили на схемі. Отже, щоб не виглядати критиканом, виношу на розгляд всіх, кому це може бути цікаво кілька "конструктивних" пропозицій з даного питання:

  •  Зменшити кількість запроектованих ГЕС. Мова може йти про декілька електростанцій, але не про кількасот.
  •  Будувати більшість малих ГЕС в середній і нижній частинах течії річок, де ландшафти, як правило, зазнали  більшого антропогенного навантаження в минулому і на даний момент вже порушені.
  • Враховувати при проектуванні екологічну складову: наявність об'єктів ПЗФ, оселищ рідкісних видів живих організмів, протидію наслідкам повеней, попередження ерозії ґрунту і селевих потоків та ін.
  • ГЕС повинні виконувати також соціальну функцію, тобто електроенергія, яка в них виробляється повинна подаватися місцевому населенню за пільговими цінами, а не вливатися в загальну мережу за т.зв. "зеленим тарифом", приносячи надприбутки лише власникам електростанцій.
  • Підходити до проектування і будівництва кожної електростанції індивідуально, враховуючи всі можливі складові, а не так як зараз пропонується: "оптом 330 ГЕС - кожному".
  • Перед початком будівництв нових ГЕС, хотілось би бачити на розгляді громадськості інформацію (звіт) про наслідки роботи вже існуючих. Потрібно розуміти всі плюси і мінуси з різних точок зору - екологічної, економічної, соціальної.
     

Мирослав Кабаль

, Закарпаття онлайн.Блоги

Немає коментарів:

Дописати коментар