ЗБЕРЕЖЕМО КАРПАТИ ВІД ЗАБУДОВИ ГЕСами! (КАМПАНІЯ ПРОТИ ГЕС В КАРПАТАХ)

середа, 4 квітня 2012 р.

Олег Лукша: «Громадська експертиза програми будівництва малих ГЕС розставить усі крапки»


Наша газета розпочала широку громадську дискусію стосовно намірів обласної влади зреалізувати масштабне будівництво 330 малих ГЕС на річках Закарпаття. На круглому столі представників громадськості, експертів-екологів та журналістів краю, який від­бувся в Ужгороді у Міжнародний день річок (14 березня) і присвячувався цій темі, не лише була прийнята різка резолюція щодо «Проекту-330» (вона розіслана керівництву держави та міжнародних екологічних організацій), але й оголошено про утворення коаліційного об’єднання громадських організацій, науковців і експертів – Форуму екологічного порятунку Закарпаття.

По тому ми зустрілися із співголовою круглого столу, заступником голови Громадської ради при Закарпатській ОДА і дирек­тором ГО Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера» Олегом Лукшою.
– Пане Олеже, яке відношення має Громадська рада при ОДА до проблематики «Проекту-330»?
– Пряме і безпосереднє. Ще минулого року дві комісії Громадської ради при ОДА – з питань соціально-економіч­ного розвитку та з питань екології – за­планували у 2012 році координовано провести громадську експертизу «Проекту-330». У лютому 2012-го ми зробили офіційний запит обласній раді щодо рішень сесій по «Проекту-330», а на початку березня на основі отриманих відповідей розіслали 4 офіційні запити головним виконавцям і «контролерам»  Програми комплексного використання водних ресурсів Закарпатської області. Саме ця Програма започаткувала те, що сьогодні вилилось у «Проект-330».
Водночас вивчається вітчизняна і міжнародна нормативно-правова база, ведуться перемовини з науковцями і фахівцями, які добровільно зголошуються  долучитись до експертного аналізу, збирається інформація по всій області по слідах спішно розпочатої реа­лізації «Проекту-330». А 7 березня цього року проблема малих ГЕС обговорювалась на засіданні новоствореного Закарпатського клубу інтелектуалів «Срібна Земля», який об’єднує близько сорока відомих науковців, журналістів, поетів, письменників і художників, професійний і, головне, моральний рівень яких засвідчує належність до справжньої еліти Закарпаття. Так само в електронному режимі інформується створена більше півроку тому Регіональна мережа більше 30 громадських організацій краю «Закарпаття – третє тисячоліття». Сформувалось і об’єднання  Форум екологічного порятунку Закарпаття. Так що громадянське суспільство залучене до проблематики «Проекту-330» як ніколи, бо в його об’­єк­тив­ній оцінці зацікавлені всі громади Закарпаття.
– Що може дати громадська експертиза?
– Переваги громадських експертиз у будь-якому питанні порівняно з експертизами від державних структур очевидні. Вони гарантовано незалежні і об’єктивні, бо не затиснуті у лещата застарілих відомчих нормативів. До того ж вони не отримують команд щось «не по­мітити» чи випадково «забути» у ви­сновках, отже, корупційна складова від­сутня як така.
Від відомчих експертиз громадські вигідно відрізняються тим, що проводяться вони фахівцями та науковцями, а не чиновниками, і від їхніх висновків не так просто відмахнутись. До прикладу, нині ми чуємо від представників влади, що громадськість, захопившись критикою малих ГЕС, неспроможна пройнятись всією глибиною «енергетичної залежності» Закарпаття і виступає не з фахових, а критиканських позицій. Саме тому, щоб не критикувати в загальному, і потрібна фахова громадська експертиза проектних і технічних  документів стану виконання Програми, а не намірів, викладених у ній. При цьому – в розрізі затвердженої обласною радою Схеми розміщення 330 малих ГЕС на малих річках Закарпаття –  пооб’єктно! Як інакше здійснювати об’­єктивну громадську експертизу?
– Чи сподівається Громадська рада при ОДА отримати в достатньому обсязі інформацію по розісланим запитам, щоб здійснити повноцінну і глибоку громадську експертизу «Проекту-330» пооб’єктно?
– Станом на сьогодні по одному із запитів Громадської ради вже надійшла явна відписка. Ми повторили  запит, і замість 10 днів попросили надати ін­формацію і копії документів уже впродовж 5 днів з посиланням на чинне законодавство про доступ до публічної інформації. Але сам факт ненадання інформації насторожує. Нам би дуже не хотілось отримувати необхідну для експертизи офіційну інформацію через процедури виконання законів України. Для Громадської ради при ОДА – це нонсенс і негативний прецендент для всієї України. Про це любителям відписок варто пам’ятати.
– Чи матиме Громадська рада підтримку або, принаймні, об’­єктивне висвітлення результатів громадської експертизи «Проекту-330» у регіональних мас-медіа?
– На жаль, на Закарпатті, як і в Україні загалом, незалежних мас-медіа надто мало. Щодо утворених і фінансованих органами влади газет чи телеканалів, то будь-якої критики чи навіть на­тяків на неї їх редакції не допускають у принципі. Такою є нинішня самоцензурна «свобода слова» по-українськи. Про стан і рівень закарпатської журналістики взагалі варто поговорити окремо. На мій погляд і за оцінками багатьох представників громадськості краю, цей рівень є загалом найнижчим за останні 20 років. Звісно, у сенсі громадського звучання і неупередженості та в намаганні окремих редакцій прислужитись різним угрупованням псевдоеліт. Що стосується «Проекту-330», то доволі слабо заву­альоване мас-медійне викривлення позиції громадськості вже прозвучало на регіональних телеканалах. Не обійшлось без викривлення і на одному із всеукраїнських телеканалів. Запросивши мене і секретаря комісії з питань екології Громадської ради при ОДА, президента ГО «Екосфера» Оксану Станкевич на телезйомку інтерв’ю, у самому телесюжеті нам відвели по 5–10 сек. з вирваними контекстами відповідей. У під­сумку сюжет виглядав з куцою і незрозумілою позицією громадськості по типу «Я Баба-Яга проти!». А представник влади і будівельник ГЕС та ощасливлений житель найближчого села розповідали всій Україні, як це добре, коли на річці є ГЕС. І це в той час, коли наше інтерв’ю стосувалось надзвичайно серйозних екологічних загроз загалом непродуманого «Проекту-330», а не будівництва конкретної малої ГЕС!
– Якою є нинішня узагальнена позиція громадськості щодо «Проекту-330»?
– Малі ГЕС мають право на будівництво й експлуатацію, а їх огульне заперечення суперечить світовому і європейському досвіду малої гідроенергетики. До речі, цей досвід абсолютно не масовий! Водночас він однозначно вказує на необхідність дотримання при прийнятті рішень ключових вимог: спочатку випереджаюча і незалежна комплексна оцінка впливу на навколишнє природне середовище, а потім уже вибір місць, передпроектні та проектні дослідження і, тим більше, залучення інвесторів на будівництво. І при цьому – повна прозорість і погодженість з громадами і громадськістю кожного управлінського рішення і кроку з наступним їх моніторингом. Саме так було і є в Австрії, Швейцарії чи інших європейських країнах, приклади яких так полюбляють наводити представники влади. Отже, сутність позиції громадськості не в запереченні ідеї малих ГЕС як такої, а у вимогах неухильного дотримання законності і прозорості в реалізації цієї ідеї пооб’єктно.
У закарпатських  же реаліях поки що все відбувається навпаки: спочатку «обирають» місця, потім намагаються «затягнути» інвестора і провадити різні експертизи й погодження (у т.ч. і за його рахунок), тут же  формально проводять «роботу» з місцевими радами, громадами та громадськістю. А незалежні (у повному розумінні цього слова) оцінки впливу на природне середовище та незалежні екологічні експертизи взагалі не проводяться! Відповідно і з’являється цифра у 330 малих ГЕС. Тоді як навіть самі проектанти і будівельники називають удесятеро меншу цифру на основі цілого комплексу причин: природоохоронних, екологічних, економічних, технічних та ін. Тоді – чому цифра у 330?! Впевнений, що громадська експертиза дасть можливість відповісти і на це запитання, адже затверджена обласною радою Програма стосується комплексного використання водних ресурсів разом із залученням інвестицій.
У переважної частини закарпатців виникає цілком логічне запитання: а чому так відбувається? Хто може дати нині правдиву і неупереджену відповідь на це запитання, як не самі представники громад, озброєні експертними знаннями і досвідом?
Отже, громадській експертизі програми будівництва малих ГЕС на Закарпатті – бути. Бо своєчасний доступ до інформації, яка зачіпає життєві інтереси громад, не лише є формальною ознакою демократії, а й дозволяє ефективно і вчасно впливати на прийняття чи перегляд управлінських рішень, тим більше – стратегічних рішень. В умовах, коли обласна рада прийняла низку непродуманих рішень, які при їхній реалізації могли б завдати найбільшої екологічної шкоди за всю історію Закарпаття, громадськість просто не має права відсиджуватись у своїх «хатах скраю».
Розмовляв Павло ДЗЬОБАК

Немає коментарів:

Дописати коментар