ЗБЕРЕЖЕМО КАРПАТИ ВІД ЗАБУДОВИ ГЕСами! (КАМПАНІЯ ПРОТИ ГЕС В КАРПАТАХ)

середа, 3 квітня 2013 р.

"Малі ГЕС у Карпатах мають працювати також і як протипаводкові ємності..."

foto У цьому переконаний заступник директора Державного агентства водних ресурсів Олексій Чунарьов.
«День» розпитав заступника директора Державного агентства водних ресурсів про підготовку до паводку та мінімізацію ризиків від нього. А також про боротьбу за збереження водного фонду та будівництво міні-ГЕС у Карпатах.
Сьогодні тема можливих паводків та підтоплень як деяких районів Києва, так й інших міст та регіонів, можна сказати, —номер один в інформаційному просторі. ЗМІ активно тиражують карту Києва з виділеними районами, адреси вулиць та місця, де можливі підтоплення. А люди в соціальних мережах розповідають, як, де й за скільки купують гумові чоботи. Дехто навіть закликає вже сьогодні укріплювати входи у метро мішками з піском — подібні записи неважко знайти у Facebook.
«День» дізнавався, на що чекати Україні, які річки ймовірно вийдуть із берегів, а які — ні, а також про те, чи цієї весни можливий сценарій 1970 року, коли були підтоплені значні території Києва та околиць.
— Наближається період водопілля. Який план дій? Чим нинішня ситуація відрізняється від минулорічних?
— Кількість снігу, що випала цього року, є аномальною. Це незвичайна ситуація, коли наприкінці березня випало понад дві місячні норми снігу. Є загроза підняття рівня води на річках північних регіонів України — це Прип’ять, Уж, Верхній Дніпро, Десна, а також у Волинській, Житомирській, Рівненській, Київській, Чернігівській областях. Разом із тим заздалегідь було підготовлено вільну ємність у водосховищах для того, щоб прийняти повеневу воду.
Скид здійснювався відповідно до правил експлуатації дніпровських водосховищ ще з осені — протягом останніх чотирьох — шести місяців. Зараз вільний обсяг водосховищ складає 6,8 мільярда кубометрів. У тому числі в Київському водосховищі — 700 мільйонів кубометрів, а в Канівському — майже 300 мільйонів кубометрів. Повна ж ємність водосховищ — 43 мільярди кубометрів при нормальному підпірному рівні. Тобто коли велика вода буде йти по Прип’яті, по Дніпру — це буде акумулюватись у Київському водосховищі, й ми будемо дозовано скидати воду вниз з течією, щоби не було підтоплень — як у Києві, так і в нижче розташованих населених пунктах.
Разом із тим нині, після прогнозу збільшення очікуваної повені, ми проводимо коригування режимів роботи водосховищ. У нас активно працюють Міжвідомча комісія, Кризовий центр, аналітично-диспетчерські центри на місцях, розробляються заходи щодо можливості додаткового реагування.
— Чи загрожує повінь столиці?
— У Києві випала велика норма опадів — понад 50 міліметрів. Це аномальне явище для міста. Тому зараз додатково збільшена вільна ємність у Канівському водосховищі (відрізок Дніпра від Київської ГЕС до Канівської ГЕС. — Авт.), щоби тала вода з київських вулиць, а також з Десни безперешкодно потрапила у Дніпро і текла далі за течією, не збільшуючи рівень небезпечних позначок.
— Які обсяги води були скинуті з Канівського водосховища?
— Якщо взяти за період від початку великих снігопадів, з 20 березня по 2 квітня, то це 231 млн кубічних метрів, при цьому рівень водосховища знижено на 37 см.
— Сьогодні екологи заявляють, що вода може піднятися на 4 — 6 метрів. Чому така розбіжність? І чи вистачить для попередження повені спуску води на 37 сантиметрів?
— Я не звик коментувати не фахові оцінки, тому що є різні системи координат. В основному екологи використовують ситуацію, коли від нуля поста вода піднімається на 4 метри. Це одна оцінка. Ще є міжнародна оцінка у балтійській системі. Ми не очікуємо підняття води до рівня, коли будуть значно затоплені якісь території.
Загалом, на сьогоднішній день ще не почався період значного підняття води. Зараз є незначний підйом води на Прип’яті та інших річках Полісся, але він нічим не загрожує. Критичний рівень становить 728 сантиметрів, а зараз — 321.
— Як ви визначаєте, критичний це рівень чи ні?
— Критичний рівень — це вихід води на заплаву. Це нормальне природне явище. Річка восени чи навесні має розливатися. Але в деяких місцях їй немає де розлитися, коли є якась забудова тощо. Ми вкотре наголошуємо: ні в якому разі не можна забудовувати заплави річок і землі водного фонду. Ця, захищена законом територія, відведена спеціально для того, щоб річка жила і могла існувати в нормальному екологічному стані. На Дніпрі є проблемні зони забудови трохи нижче від Києва (Конча-Заспа, територія Обухівського та Бориспільського районів. — Авт.).

— Як конкретно це може загрожувати річці?
— У таких місцях пропускна здатність території зменшується. Але річкова вода нікуди не дінеться, вона може підтопити ділянки людей, які забудували її береги.
ВСІМ ПОТРІБНО ЗАЙМАТИСЯ ПРЕДМЕТНО
— У 2011 році, коли скидали воду з Київського водосховища, утворилася «подушка» між кригою та дном, і це призвело до загибелі великої кількості риби. Чи не повториться така ситуація цього року?
— По-перше, тоді товщина льоду на Київському водосховищі становила 70 — 80 сантиметрів, а тепер його товщина ледь сягає 30 сантиметрів. Друга різниця в тому, що призначенням водосховища є захист Києва від повеневих вод. Це захист тієї ж Оболоні, Троєщини, Подолу, Осокорків та всіх низових ділянок, які є у столиці.
Що стосується риби, то я хочу сказати, що всім потрібно займатися предметно. Якщо невчасно використовувати криголами і не бурити лунки, щоб повітря проступало під лід, не підривати кригу для нормального льодоходу, то це може призводити до таких ситуацій. За це мають відповідати компетентні органи: Укрводшлях, Державне рибне агентство, Державна служба з надзвичайних ситуацій (екс-МНС. — Авт.). На сьогоднішній день для риби немає ніякої загрози.
— До речі, згадується ситуація 1970 року, коли вже працював дніпровський каскад, але все одно значні території Києва та околиць були підтоплені. Чи є ризик, що цього року ситуація може повторитися?
— Тоді, навесні 1970 року, фактична витрата води, яка йшла повз Київ, була на рівні 18 тисяч кубічних метрів за секунду, а зараз ця цифра ледь сягає відмітки 6 тисяч кубічних метрів води за секунду. Такі значні зміни для повноводної, живої ріки, як Дніпро, є нормою. Наприклад, минулого року у цей же час ця цифра була близько 4 тисяч.
— Біля Києва ви можете контролювати рівень води завдяки Київській ГЕС та Канівській ГЕС, а як ви керуєте та попереджаєте велику воду на Волині, Поліссі, Закарпатті, де зараз також очікують підвищення рівня води?
— Ми ведемо системну роботу протягом року, проводимо ряд заходів. У першу чергу — це берегоукріплення, очистка русел, щоб річка оживала, щоб покращувати її екологічний стан, швидкість течії. В результаті, під час весняного водопілля русла річок можуть пропускати великі об’єми води. А регулює це питання прийнятий минулого року Закон України «Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення р. Дніпро на період до 2021 року». Він включає три протипаводкові напрямки. Перший — це комплексний протипаводковий захист річки Тиса. Другий — це захист басейну річок Дністер, Прут, Серет. (Це річки, що протікають територіями Закарпаття, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької. Вінницької, Одеської областей. — Авт.). І третій пункт — це захист сільських населених пунктів від шкідливої дії води.
Ця програма розрахована до 2021 року. На початок цього року фінансування поки надано не в повному обсязі, але на кінець року ми виконаємо всі заплановані роботи.
ТОДІ ПОНАД 600 ГЕКТАРІВ МОГЛИ СТАТИ ВЛАСНІСТЮ РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ
— Чи будете якось вирішувати проблему з тим, що Десна за останні 20 років стала практично непридатною для навігації — нею вже не можуть плавати великі річкові вантажні баржі та пасажирські теплоходи?
— Ця проблема залежить не від нашої служби, але я лише можу підтвердити її наявність. У вищезгаданій програмі заплановані заходи з очищення і русла Десни.
— У нижній течії Десни, прилеглій до Броварського району, в багатьох місцях значно розмивається берег. Чи не плануєте там проводити берегоукріплювальні роботи?
— Річка живе своїм життям — і для Десни дуже характерне меандрування. Інколи вона змінює русло, і це є для неї нормально. Укріплювати берег немає сенсу: по-перше, це дуже великі кошти, а по-друге, ми порушимо природній екологічний стан річки.
— Чи вирішене вже питання з розмивом берега поблизу кордону з Білоруссю?
— Так, дійсно була така проблема на річці Сож. Тоді понад 600 гектарів могли перейти у власність республіки Білорусь. Ми тоді миттєво зреагували — укріпили берег і зберегли цілісність території України. І зараз ми продовжуємо моніторити подібні ситуації, й готові зреагувати в будь-який момент.
КАТЕГОРИЧНО ЗАПЕРЕЧУЄМО МАСОВЕ БУДІВНИЦТВО ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ НА ГІРСЬКИХ РІЧКАХ
— Нещодавно ви відкрили 55-й сезон заповнення дніпровською водою Північнокримського каналу. В якому стані зараз ця система, чи не плануєте її розширювати?
— На сьогоднішній день нові канали не будуються, оскільки немає такої необхідності. Сам Північнокримський канал — у задовільному стані. Він забезпечує на 85% потребу Криму у воді. Особливо відчутна його потреба в часи літньої посухи. Щороку в міжвегетаційний період (із вересня по квітень, коли в каналі спущена вода. — Авт.) ми проводимо ремонтно-відновлювальні роботи.
— Чи підтримує Агентство будівництво малих електростанцій на річках Карпат, яке викликає численні дискусії в суспільстві?
— Ми категорично заперечуємо масове будівництво електростанцій на гірських річках. Більше того, жодного погодження на таке будівництво ми поки не давали і давати не будемо без громадських обговорень у регіоні, без проектів облаштування благоустрою прилеглих територій. Мала електростанція може бути збудована тільки в тому випадку, якщо окрім функції вироблення енергії вона ще буде працювати як протипаводкова ємність. Тільки тоді ми будемо готові розглядати можливість будівництва малих ГЕС на відповідних технічних радах. І якщо там не буде зауважень, то ми можемо затвердити проект. Але, знову ж таки, це не говорить про те, що вся річка має бути забудована. Бо в такому разі вона буде деградувати. Наприклад, була ідея збудувати на річці Черемош 38 чи 39 малих ГЕС. Ми виступили категорично проти цього й заявили, що ні в якому разі не погодимося на будівництво. Річка має жити.
Віталій СЕЛИК, «День»
 
http://karpatnews.in.ua/news/61828

Немає коментарів:

Дописати коментар