Принаймні, до такого висновку дійшли екологи-експерти МБО «Екологія-Право-Людина». Адже після того, як 19 серпня 2014 року апеляційним судом було скасовано рішення Закарпатської облради про зведення 360 міні-ГЕС на гірських річках Закарпаття. Тому тамтешні «зелені» енергетики пішли обтічним шляхом: ухвалювати будівництво малих ГЕС рішеннями районних державних адміністрацій по кожній річці окремо. Таке рішення було прийнято, зокрема, й Хустською РДА по річці Ріка 12 грудня 2016 року № 560. Ним було заплановано зведення 5 міні-ГЕС у місцевих селах.
І що цікаво: на сайті Хустської райдержадміністрації це розпорядження прикріплене із зачищеною назвою проектантів. Але, як з’ясували екологи, йдеться про товариство з обмежено відповідальністю «Ріка-Енерго». Відтак мешканці місцевих сіл Липча, Горінчово, Кошельово, Іза та Березово об’єднали зусилля для захисту своєї річки. З їх безпосереднього досвіду Катерина Полянська, еколог МБО «Екологія-Право-Людина», зібрала деякі факти з якими вони стикнулися на шляху боротьби з довкільним свавіллям. Отож жодної чіткої проектної документації місцеві селяни так і не побачили, лише карту на столі в сільраді на ділянку річки в селі Липча. А з головами сільрад почалися «домовлятися» забудовники.
Так голова села Березово після того, як пересічні жителі на громадських зборах 9 липня проголосували проти зведення ГЕС на землях сільради, влаштував 10 липня додаткове засідання на якому було прийнято сумнівне рішення про її будівництво. Чим, звісно, викликав обурення березовчан, котрі вирішили на знак протесту перекрити прилеглу дорогу й вимагати, щоб голова визнав рішення громади від 9 липня 2017 року, а також склав свої повноваження. А вечором 10 липня вони повідомили природоохоронців, що обидві вимоги було виконано. До речі, було зафіксоване й залучення «тітушок», котрі, зокрема, під час повторного зібрання в селі Березово, намагались допомогти голові сільради прийняти «правильне рішення». До того ж, були з’ясовані й ганебні факти роздачі грошей громадянам: за повідомленнями місцевих мешканців сума «подяки» коливалася від 500 до 2 000 грн. «Фейковими» виявились і обіцянки покращення фінансової ситуації та появи нових робочих місць. Адже системи експлуатації подібних ГЕС є автоматизованими і потребують лише «своїх» охоронців, яких, звісно, ніхто й не збирався набирати серед місцевого люду.
А мешканці довколишніх сіл, вражені тим, що відбувається, й які методи при цьому застосовуються, підхопили приклад березовчан. Тому на аналогічні збори в селі Липча прийшло близько тисячі чоловік. Тут також було прийнято рішення про недопущення будівництва малої ГЕС на землях сільради. Рішення вже висить на сайті Хустської райдержадміністрації. Таким же шляхом пішла й громада села Кошельово. Приріченські селяни нині розуміють, що зведення хоча б однієї ГЕС призведе до негативних наслідків для екосистеми річки, а каскад з п’яти – загалом знищить цю наразі чисту воду.
На думку екологів, будівництво таких ГЕС на гірських річках без належного ТЕО та довкільних експертиз неминуче позначиться на деградації берегів і дна річки внаслідок проведення будівельних робіт. Серед інших загроз: зміна швидкості течії, замулення, погіршення показників вмісту кисню, температури води, порушення структури берегів, русла та дна річки, падіння рівня ґрунтових вод, обміління на нижніх створах влітку, погіршення туристичного потенціалу, збіднення природного різноманіття флори й фауни. Між іншим, ця ріка є об’єктом так званої Смарагдової мережі. Її межі як природоохоронного об’єкта міжнародного значення можна побачити навіть на сайті Ради Європи.
Довідка. Український перелік об’єктів, належних до Смарагдової мережі, нині складається з 271 природоохоронного об’єкта, загальною площею 6,2 млн. га. Вони становлять близько 10% площі нашої держави. Таке включення надає цим територіям міжнародний статус особливого природоохоронного значення. Надалі має бути створена система управління та моніторингу за рідкісними та зникаючими видами рослин і тварин, а також природними оселищами, які потребують заходів для збереження в межах виконання вимог Бернської конвенції. Це рішення повністю відповідає заходам з виконання вимог України за Угодою про асоціацію з ЄС в частині наближення до Пташиної та Оселищної Директив Євросоюзу.
До того ж місцеві мешканці могли ознайомитися з «роботою» вже діючої ГЕС вище за течією в селі Нижній Бистрий, де цієї зими льодохід, затриманий її дамбою заблокував під’їзду дорогу та людей в будинках.
Таким чином, соціально активні громади тамтешніх сіл вчасно розібралися із ситуацією та змогли перешкодити шкідливому будівництву. Однак всі вони усвідомлюють, що це далебі не кінець боротьби, й варто завжди бути готовими до нових екологічних загроз.
Ігор Галущак, ZRADA
http://zakarpattya.net.ua/News/172155-Silski-mini-HES-na-Zakarpatti-prykhovana-zahroza
Немає коментарів:
Дописати коментар