На Львівщині найцінніші річки опинилися під прицілом гідроенергетики і брехні.
Всупереч багаторічній боротьбі громад, екологів, туристів за збереження природних річок, влада і гідроенергетичні ділки на Львівщині і далі намагаються забудувати їх гідроелектростанціями.
За даними екологів, на річках Львівщини планується побудувати близько 100 малих, міні- та мікроГЕС (МГЕС). Переважно це середні та великі річки, критично цінні для охорони природи і відпочинку: Стрий, Опір, Дністер та їх гірські і передгірські притоки. За офіційними даними, згідно відповіді Департаменту паливно-енергетичного комплексу Львівської ОДА, є близько 30 потенційних місць, де можуть бути розміщені малі гідроелектростанції.
Першими серед «нових» стали МГЕС у селі Липиці і МГЕС у селі Крупське. Дві електростанції заплановано одним інвестором – компанією «Вотерструм». Будувати їх планують на Дністрі. На річці, де, за переконанням фахівців-екологів, жодне будівництво неприпустиме.
Отже, село Липиці, Гірська сільська рада. Ділянка, на якій планується зводити ГЕС і на якій буде розташоване водосховище, використовується мешканцями для відпочинку – купання, риболовлі. Тут регулярно проводять сплави на човнах і плотах туристи.
За дозвіл на ГЕС «Вотерструм» наобіцяв мешканцям мало не рай – від дешевої електроенергії (чого не може бути в принципі, адже МГЕС продають електроенергію тарифом, який істотно вище ціни електроенергії на ринку) до посад, які дехто з місцевих вже поділив між собою. А натхненний таким станом справ «Вотерструм» пішов далі і подав документи на процедуру оцінки впливу на довкілля (ОВД). Ось тут і з`ясувалося найцікавіше. Адже екологи прочитали звіт, що подавався до обласного Департаменту екології та природних ресурсів (http://eia.menr.gov.ua/places/view/992) і, м`яко кажучи, здивувались…
Місце під МГЕС у Липицях.
Адже виявилось, що звіт містить недостовірну інформацію. Тобто брехню. Зокрема, в частині «Дані про види і кількості матеріалів та природних ресурсів, які планується використовувати» наводиться інформація про біорізноманіття. І починається вона з речення: «Якісні та кількісні показники фауни знаходяться у тісному зв'язку з флористичною складовою біоценозів.». Але, в результаті перевірки, ми встановили, що ця інформація є недостовірною та не має відношення до Львівської області. Вона дослівно була скопійована з інформації по Вінницькій області, що опублікована у Науковому віснику НЛТУ України. – 2014. – Вип. 24.10 «Зоорізноманіття Вінниччини: склад, рівні, характеристика», УДК 504.6(477.43/44):502.7 Проф. О.В. Мудрак, д-р с.-г. наук – Вінницький обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників. (Див. http://nltu.edu.ua/nv/Archive/2014/24_10/14.pdf).
В наступному реченні навіть збереглося посилання на зазначений вище збірник та номер сторінки, яке очевидно потрапило посеред тексту внаслідок копіювання з тексту саме вищезгаданої статті. Слід зазначити, що у звіті автори викинули лише останнє, невигідне їм речення в абзаці «Більшість риб, що зникли з водойм області, – прохідні риби, які мешкали в морях і гирлах річок басейну Чорного моря, а на нерест піднімалися ("проходили") у річки. Це – осетер російський, севрюга, білуга, стерлядь, синець, чехоня, тараня та ін. Ці риби майже припинили своє існування у річках Дністер, Південний Буг через будівництво дамб ГЕС, які перешкоджали рибам "проходити" на нерест [11, 13, 14].»
Окрім того, дані щодо кліматичних умов та опадів описані у Звіті, починаючи зі стор. 62 не мають відношення до Львівської області і є також скопійовані з даних по Вінницькій області (https://menr.gov.ua/files/docs/Reg.report/%D0%92%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%94%D0%BE%D0%BF_2016.pdf ).
Автори звіту лише несуттєво модифікували тексти статті та інформацію про кліматичні умови, змінивши назву Вінницької області на Львівську. Слід зазначити, що подекуди збереглись навіть помилки, пунктуація оригінальних матеріалів та відповідні знаки переносів.
Вищевказане свідчить про навмисне подання завідомо недостовірної інформації, що є правопорушенням передбаченим ст. 915 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Статтею 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» передбачено що суб’єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.
Також зазначимо, що у Звіті практично відсутня інформація про вплив планованої діяльності на тваринний та рослинний світ та оцінка цього впливу. Хоча проектанти зобов`язані проводити відповідні дослідження, адже на цій ділянці річки і прямо пов`язаних з нею територій є ціла низка тварин, котрі занесені до Червоної книги України, зникнення котрих прямо спричинене будівництвом і роботою гідроелектростанцій. Це, наприклад, осетер стерлядь, вирезуб та марена.
У звіті відсутні заходи спрямовані на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля (в тому числі тваринний та рослинний світ) з огляду на вищевказану інформацію та необхідність збереження рідкісних і зникаючих видів.
Звіт містить низку прямих протиріч, що лише підкреслює поширювану проектантами брехню. Так, у звіті йдеться про те, що «У зв’язку із тим, що гребля не будується, то рибопропускні споруди не передбачаються», а у п. 1.3 говориться про «Влаштування водозливної греблі». Питання, де гребля висотою 1,5 м?
Окремо варто відмітити, що інформація подана в звіті та інформація, яку ТОВ «Вотерструм» подавав місцевим мешканцям відрізняється по багатьом параметрам!
Зокрема, в звіті зазначено, що потужність ГЕС – 200 кВт, а в матеріалах для місцевих – 200-250 кВт Щорічна генерація електроенергії в звіті - 1 000 000 кВт*год, а місцевим обіцяють 1 200 000 – 1 300 000 кВт*год. Довжина водосховища в звіті 1.3 км – а місцевим мешканцям обіцяють тільки 800 метрів.
Фотографії матеріалів, наданих місцевим мешканцям під час громадського обговорення будівництва ГЕС.
Тобто будівельники ГЕС свідомо брешуть місцевим мешканцям, завищуючи експлуатаційні показники ГЕС та зменшуючи обсяг негативного впливу на річку.
Також жодним чином проектувальними ГЕС не враховане збільшення ризику повеней внаслідок будівництва ГЕС. Бо греблю планують будувати трохи нижче від впадіння Бистриці в Дністер. Такі місця є зонами особливого ризику виникнення повеней, бо стрімкий підйом рівня води хоча б в одній з річок, за умови існування греблі, може легко призвести до затоплення хат та городів місцевих мешканців!
Але брехнею і плагіатом у звіті з ОВД «Вотерструм» не обмежився.
Представники громадськості, екологи, туристи взяли участь у громадських слуханнях у с. Крупське, де «Вотерструм» представляв свій черговий проект, агітуючи громаду підтримати забудову річки. Абсолютна більшість присутніх проголосувала проти ГЕС на цій території, важливої з точки зору охорони біорізноманіття, туризму і оздоровлення мешканців області. Проте, директор «Вотерструму», який на зустрічі з мешканцями жваво виголошував тезу про те, що ГЕСівці в Україні, що працювали до цього, погані, а він сумлінний, відразу після слухань забув про те, що вирішила громада, і в інтерв’ю Захід.нет заявив, що незручні для нього громадські слухання… не відбулися (https://zaxid.net/u_mikolayivskomu_rayoni_na_dnistri_zbuduyut_mikro_ges_n1464454 ).
На превеликий жаль, маніпуляції, брехня, жадоба до грошей, порушення природоохоронного законодавства, на диво, знаходить підтримку в обласної влади.
Протягом досить тривалого часу Львівська область, попри виголошені плани гідроенергетичних ділків забудувати природні річки області гідроелектростанціями і «доїти» українців за допомогою «зеленого тарифу», залишалась досить тихим місцем. Адже, зважаючи на серйозні екологічні і соціально-економічні загрози, що їх несе будівництво гідроелектростанцій, керівники воліли запобігти втратам, відмовившись від «сталінських» планів підкорення річок. Зокрема, львівська обласна влада у 2012 році приймала рішення про мораторій на будівництво ГЕС на Карпатських річках, а в планах розвитку гідроенергетики червоною ниткою проходило питання відмови від будівництва на всіх особливо цінних в екологічному та туристичному відношенні річках. На Львівщині до таких річок належать Дністер, Стрий, Опір, Свіча, Стривігор і частина їх притоків.
Так було аж до того часу, поки владу області не очолив Олег Синютка. Його адміністрація в особі Ірини Гримак взяла курс на знищення природних річок заради «зеленого тарифу» в кишенях ділків. Зокрема, у 2016 році, під час телеконференції між Львовом і Києвом, що мала на меті надати ознак легітимності «Програми розвитку гідроенергетики України до 2016 року», розкритикованої за «сталінські» плани руйнування річки Дністер і кількох національних парків, Ірина Гримак просила керівників «Укргідроенерго» будувати щось на Львівщині. Про малі ГЕС вона просила з таким запалом, що навіть представник «Укргідроенерго» вимушений був сказати, що малі ГЕС мають погану репутацію і вони не хотіли б компрометувати свої проекти, пов’язуючи їх будь-яким чином з МГЕС.
Бо МГЕС, якби не брехали їх власники, не грають жодної значної ролі в забезпеченні енергонезалежності України. Згідно офіційних даних ДП «Енергоринок» в 2017 році малі ГЕС виробили аж 0.15% всієї електроенергії в Україні. Тобто, якщо уявити що малих, міні та мікроГЕС побудують в 6 разів більше (фактично перетворивши всі річки України на каскад ставків) – то все рівно це буде менше 1% всієї генерації електроенергії в Україні. А от коштів від продажу електроенергії ділки отримують значно більше, ніж у середньому по енергетиці – 0.55% (тобто більш ніж у 3, 3 рази) від загальної суми коштів, виплаченої виробникам електроенергії (http://www.er.gov.ua/doc.php?f=3432 ).
Попри чисельні виступи екологів, туристів, представників громад ЛОДА не заспокоїлась. Вона активно продовжувала запрошувати ділків до забудови річок. А оскільки український зелений тариф є аж надто ласим шматком для різного роду пройдисвітів в Україні та за її межами, то вони не забарилися. Боїмося, що «Вотерструм» - це тільки перша ластівка, адже вже не раз озвучувались плани забудови цілими каскадами ГЕС Дністра, Стрия, Опора.
А поки ділки і влада виношують плани забудови річок, Служба Безпеки України у листі заявила, що внаслідок приєднання до електромережі об’єктів відновлювальної енергетики виникла загроза дестабілізації Єдиної енергосистеми України. При цьому, повідомляється у листі, приєднання таких об’єктів здійснювалося без урахування реального стану розподілу потоків е/е, стійкості генераторів АЕС/ТЕС, а також реальних потреб реконструкції та модернізації обладнання.
Зважаючи на це, постає питання: чи готова влада Львівщини поставити під загрозу екосистеми природних річок, відпочинок населення та стійкість і безпеку енергосистеми країни заради надприбутків від «зеленого тарифу»?
ГО «Бюро екологічних розслідувань», контактна особа - Анатолій Павелко,
тел. 067 66 33 672
МБО «Екологія. Право. Людина.», контактна особа – Петро Тєстов,
тел. 068 934 95 74
Немає коментарів:
Дописати коментар