Екологи і селяни кажуть «ні» будівництву малих ГЕС у Карпатах

Повінь на Чорному Черемоші у 2008 році

Львів – Понад півтисячі малих гідроелектростанцій має намір збудувати український уряд на гірських річках Карпат. Згідно з державною програмою, Україна стане більш енергетично незалежною, до того ж у будівництво залучають інвесторів. Однак екологи і місцеве населення виступають проти такого масштабного проекту, що, на їхню думку, зруйнує карпатські ріки. Вони готують звернення до центральної влади і зараз тривають громадські слухання.

На гірських ріках Івано-Франківщини планують у найближчі десять років збудувати близько півтори сотні міні-ГЕС, на Львівщині – близько 40 і кілька десятків у Чернівецькій і Закарпатській областях. Відтак, чи надалі Черемош і Прут тішитимуть мандрівників, оспівуватиметься їхня краса у поезії, легендах і переказах?

Чорний і Білий Черемош вважаються найкращими ріками для туристичних сплавів на катамаранах, байдарках, плотах.

Ініціативна група закликає рятувати Черемош

За твердженням двадцяти громадських організацій Львова, Івано-Франківська, Тернополя, Києва, а також більшості мешканців тих сіл, де мають будувати малі ГЕС, таке будівництво просто зруйнує не лише ріки, але й загалом туристичну та екологічну привабливість Карпат. Саме «зелений туризм» сьогодні приносить людям заробіток.

Громадські активісти та селяни об’єднались у групу «Врятуймо Черемош». Вони мають намір звернутись до центральної влади з вимогою не дозволити інвесторам, яких активно підтримує місцева влада у чотирьох областях, будувати на гірських річках міні-ГЕС.

Експерт громадської організації «Екопоступ», науковець Ярослав Ільчишин зазначив Радіо Cвобода, що під час будівництва не враховують, що зміна русла спричиняє зсувні й ерозійні процеси, які нині є головною проблемою Карпат.

«По суті, всі водотоки заженуть у трубу – таким є масштаб проекту. Ядром є Чорний Черемош, центр Гуцульщини. Вигода у цьому проекті є лише для власників міні-ГЕС, які вкладають гроші й повернуть ще більше. Я не бачу вигоди для місцевого населення. Доріг їм не будує інвестор, як обіцяв, електроенергія не дешевша, робочих місць немає. Натомість є великі ризики через будівництво. Ріка не буде сплавною, тобто про водний туризм можна забути, а ще – це будівництво матиме вплив на водну екосистему. Ми дослідили вже ті ріки, де є малі ГЕС. Результат невтішний. Ми бачимо зниження якості показників води, порушення русла, гідрологічного балансу. Міні-ГЕС є економічно виправдані, але лише для інвесторів, а не громади і місцевості», – каже еколог.

26 лютого селяни Дземброні скажуть своє слово про малі ГЕС

На Львівщині наразі тільки виготовляють проектну документацію для вироблення альтернативної чистої енергетики. І вже роками закинуте будівництво на річці Стрий, неподалік села Сопіт. Тим часом на Івано-Франківщині інвестори мають усі необхідні документи на будівництво,  розпочали роботи на Чорному Черемоші у мальовничому куточку Верховинського району – Дземброні.

За даними Верховинської райради, сім сільських рад погодили місця для будівництва. Однак тиждень тому під час громадських слухань мешканці села Бистриці говорили про те, що сільські ради незаконно дали погодження і вимагають їх скасувати. 26 лютого мають відбутись громадські слухання у селі Дземброня.

Ситуація у гірських селах на сьогодні неоднозначна. Людей дивує той факт, що інвестори досить швидко отримали всі дозволи на будівництво, каже представник ініціативної групи Верховини Оксана Сусяк.

«Не всі люди є поінформовані, що за будівництво планується. Людей обманюють. Але ті, хто розібрався у ситуації, проти будь-якого будівництва. На Білому Черемоші, де запущено ГЕС, зникає вода у руслі. Річки немає», – наголосила Оксана Сусяк.

Влада робить поспішні кроки

Чотири роки тому урядом була ухвалена протипаводкова програма. У 2010 році в неї ще й включили інвестиційний проект із будівництва малих гідроелектростанцій. Бо, мовляв, міні-ГЕС стримуватимуть паводкову стихію і до того ж із неї ще й буде користь – екологічно чиста електроенергія.

Влада, як приклад, наводить будівництво малих ГЕС на гірських річках європейських країн. Однак, в Австрії, щоб не завдати шкоди довкіллю, науковці працюють над реалізацією проекту до 10 років, пояснює фахівець Ярослав Ільчишин і це при належній законодавчій базі, сучасній техніці і контролю з боку громадськості. До того ж, австрійські науковці дослідили, що міні-ГЕС руйнують природу і нині їх ліквідовують. Тим часом в Україні, каже еколог, шукають місця з найбільшим перепадом висот, які є максимально продуктивні для роботи турбін, і цілком зневажають довкілля.

Наразі місцева влада та інвестори не можуть знайти порозуміння з населенням щодо реалізації проекту з будівництва малих ГЕС у Карпатах. По суті, людям пропонують дозволити збудувати великі греблі над їхніми домівками і полями. Гірські річки для горян – це їхнє життя. Чи здатні захистити люди те, що створила і подарувала їм природа?

Галина Терещук

20.02.2012

 

http://www.radiosvoboda.org/content/article/24490517.html

Руслан Коцаба про міні-ГЕС у Карпатах

Хто хоче жити під греблею ГЕС

Жителів карпатських сіл просять дозволити збудувати над їх селами водосховища, які стануть смертельною загрозою для кожного, хто дасть згоду.

Наприкінці 2011 року Закарпатська обласна рада затвердила обласну схему розташування гідроелектростанцій. Розміщення 330 малих гідроелектростанцій (ГЕС) активно проштовхується керівництвом області і навіть в тексті самого рішення органам виконавчої влади та місцевого самоврядування дається однозначна вказівка внести локальні схеми розташування малих гідроелектростанцій до схем районного планування територій.

Вже сьогодні по  карпатських селах почалась хвиля громадських  слухань на яких горян агітують давати погодження на гідробудівництво біля  їхніх сіл, хоча деякі села вже зараз одноголосно висловились проти малих ГЕС.

У відповідь на наміри масштабного гідробудівництва у Карпатах громадські природоохоронні організації започаткували всеукраїнську кампанію на захист карпатської природи від масового спорудження малих ГЕС.

Днями до природоохоронців потрапила схема розміщення малих ГЕС у Закарпатті, що додається до згаданого вище рішення обласної ради. Карту можна завантажити прямо з сайту облради.

Щоб продемонструвати як виглядає майбутнє Закарпаття, згідно з планами гідробудівництва, я переніс карту з рішення обласної ради на космічні знімки Карпат. Результат не потребує коментарів. Як то кажуть краще один раз побачити, ніж сто разів почути.

Синім на карті зображено потенційні гребі, а червоним обведено села. Фото автора

Схема передбачає не лише будівництво самих ГЕС, які занурять гірські річки в іржаві труби, про що раніше писалось на "Українській правді".

Жителям гірських районів буде найбільше цікаво дізнатись, що над їх головами заплановано спорудити декілька десятків потужних водосховищ. В той час коли щороку десятки гірських сіл потерпають від паводків, горянам пропонується дати особисту згоду на те, щоб високо в горах, кількома кілометрами над їхніми домівками були збудовані величезні греблі.

Що значитиме прорив такої греблі для жителя гірського села, здогадатись не складно. Разом з тим, сьогодні влада Закарпаття обставляє ситуацію таким чином, щоб кожен мешканець регіону особисто дав згоду на те, щоб жити під греблею.

Ось так виглядає дамба ГЕС в горах Швейцарії. Фото http://venividi.ru 15.02.2012 Олексій Василюк, заступник голови Національного екологічного центру України, для УП.Життя http://life.pravda.com.ua/columns/2012/02/15/95563/

Прикриваючись міні-ГЕС, у Карпатах розгортається масштабний бізнес

 

Газета ZIK

Енергетична незалежність – понад усе. Напевно, саме такими міркуваннями керуються українські чиновники, активно просуваючи програми розбудови міні-гідроелектростанцій на гірських річках. Це міні-ГЕС потужністю до 500 кВт/год, які мали б забезпечити окремі населені пункти електроенергією. Натомість екологи кажуть, що користі з цього буде значно менше, ніж шкоди, адже масове будівництво міні-ГЕС у Карпатах зруйнує гірську екосистему.

-AAA+

Найближчим часом на Львівщині планують збудувати не менше восьми міні-ГЕС. Розслідування ZIKу виявило, що мову треба вести не лише про екологічну шкоду, а й про інвесторів, які будують ці об’єкти.
В обласному бюджеті цього року не передбачено коштів на побудову ГЕС. Як розповів ZIKу Земомислав Новікевич, начальник управління паливно-енергетичного комплексу ЛОДА, розбудову альтернативної енергетики провадять лише коштом інвесторів. Усі проекти наразі перебувають у стадії виготовлення проектної документації та погодження.

Сухе русло

А на Франківщині інвестори вже мають проектні документи й проводять громадські слухання. Кореспондент ZIKу побувала на такому зібранні у селі Бистрець Верховинського району. Незважаючи на холод, біля будинку, де розміщені місцевий клуб і сільрада, зібралося чимало людей. Згодом підрахували – був представник від кожної хати.
Люди обурюються, бо ж про те, що на їхній ріці Бистриця буде побудовано міні-ГЕС, дізналися нещодавно. Хоча проектну документацію та дозволи на побудову гідроспоруди від сільради забудовник уже має. Понад те виявилося, що попередні громадські слухання вже пройшли. Нові відбуваються на вимогу громади. Розгублений сільський голова невпевнений голосом пропонує заслухати представника інвестора. Ним є Сергій Шабуня, директор нещодавно створеного ТзОВ «Бистрецька ГЕС». До виступу явно не готовий. При ньому – жодних документів. Каже, не сподівався, що йому дадуть слово.
Запитань у мешканців явно більше, ніж відповідей у Шабуня. Люди питають про досвід фірми у сфері гідроенергетики. Досвіду немає. А ще виявляється, що будувати планують не одну міні-ГЕС, а… чотири. Ще новина: село отримало інвестиційний внесок як компенсацію за втручання в екологічну систему – дві лампи-прожектори в клуб. Всі їх можуть побачити над головами.
– Коли в районі заговорили про першу ГЕС, я, зізнаюся, була не проти, – розповідає Оксана Сусяк, мешканка Верховини, власниця «зеленої садиби». – А чом би й ні? Перебої з електрикою в нас і справді часто трапляються. Та й підприємець Миронюк, який будував, обіцяв зробити берегоукріплення, дорогу… Казав, що річці проект не зашкодить. Ми теж собі думали, що поганого станеться – крутиться собі вода через турбіну. А тепер річка просто зникла – русло сухе. А там водоспадик був…
Сергій Шабуня наголошує на екологічності проекту. Але людей, видається, не переконують його аргументи. Проте для нього, видається, їхня думка вже не принципова. «У нас уже все є. Ми можемо починати будівництво», – резюмує.
– Цього літа бачив: риба – головань кілограмів на шість – лежала посеред каміння у сухому руслі, – каже Іван Маківничук, мешканець Верховини. – У Пробійному завжди повно риби було, а тепер місцеві хлопчаки вудочки на горище поховали…

Більше ГЕС хороших і різних

Проект розбудови малих ГЕС вже розробили і на Закарпатті. Тут затверджено проект «Схеми комплексного використання водних ресурсів». Планують спорудити 330 міні-ГЕС. Близько 60 постануть на Івано-Франківщині. Саме таку кількість зазначено в інвестиційному проекті, який підтримала держава. А лідером із вироблення екологічної енергії наразі є Верховинський район Івано-Франківської області. Тут із квітня 2009 року вже працює ГЕС в селі Пробійна. Згідно з довідкою Верховинської районної адміністрації, триває будівництво ще шести станцій: три – в селі Голошино, по одній в селах Явірник, Дземброня та … Бистрець. Отже, поки люди в Бистреці ще обговорюють, чиновники вже рапортують про початок будівництва.
На Львівщині вже працює одна міні-ГЕС на річці Стрий у селі Явора Турківського району. На стадіях погодження проектів, за інформацією Львівської обласної державної адміністрації, перебувають ще сім проектів: у селищах Верхнє Синьовидне, Нижня Стинава, Довге, Новошичі, Ясениця тощо. Нові станції повинні постати на ріках Стрий, Опір і Західний Буг.

Повінь як привід

Ідея розбудови міні-ГЕС стала популярною ще у 2008 році. Тоді Кабінет Міністрів України затвердив «Державну цільову програму комплексного протипаводкового захисту в басейнах рік Дністер, Прут і Серет». Насамперед ішлося про укріплення берегів. Але, зокрема, передбачено, що до 2025 року в басейнах цих рік мають збудувати 75 протипаводкових ємностей для регулювання стоку води у гірських річках під час паводків, а на їхній базі побудувати міні-ГЕС.
У листопаді 2009 року Міністерство палива й енергетики України оголосило тендер на «Розробку науково-екологічних і техніко-економічних пропозицій із розміщенням малих ГЕС у басейнах рік Дністер, Прут та Серет». Перемогла в тендері івано-франківська компанія ТзОВ «Галичинаенергоінвест-Прут». Цікаво, що інформації про попередній досвід цієї фірми в проектуванні гідроелектростанцій ZIKу знайти не вдалося. Може, це й не дивно, адже її зареєстрували лише за рік до оголошення тендеру. Керівник ТзОВ «Галичинаенергоінвест-Прут» – Богдан Яковишин, депутат Івано-Франківської обласної ради попереднього скликання.
Інвестиційний проект компанії з назвою «Комплексне спорудження гідроелектростанцій та об’єктів протипаводкового захисту» отримав державну підтримку. А вже у травні 2010 року голова Івано-Франківської обласної адміністрації визнав проект «пріоритетним для реалізації на території Прикарпаття». Ще через півроку вже президент України за підсумками своєї робочої поїздки на Прикарпаття дав офіційне доручення «прискорити практичну реалізацію пропозицій щодо комплексного спорудження гідроелектростанцій».
Та «комплексне спорудження» відразу спіткала невдача. Одним із перших проектів від «Галичинаенергоінвест-Прут» мала стати станція на річці Прут. Побудувати її планували на десятому кілометрі дороги, що веде до підніжжя Говерли. Енергетики не врахували лише однієї «дрібниці» – це територія Карпатського національного природного парку, тут заборонено будівництво. Прикрий прорахунок.

Українські швейцарці

Але вже влітку 2011-го компанія Богдана Яковишина офіційно повідомила, що швейцарська компанія Alter Energy Group підписала з компанією «Галичинаенергоінвест-Прут» протокол про наміри побудувати в Івано-Франківській області п’ять міні-ГЕС на ріках Дністер, Прут та Лімниця. Загальні інвестиції мають сягнути понад 90 млн євро. «Компанія Alter Energy Group має понад 15 років досвіду в галузі альтернативної енергії. Її акції котуються на Франкфуртській фондовій біржі», – йшлося у повідомленні.
Натомість на сайті компанії AEG – інформація загального характеру. У розділі «про нас» в кількох абзацах повідомляють про те, що компанія «швидко перетворюється на одного зі світових лідерів у галузі відновлювальної енергетики», а її стратегія зосереджена «на екологічно стабільному виробництві електроенергії з відновлювальних джерел». На сторінці «портфоліо» серед своїх проектів швейцарська компанія згадує лише три, причому всі вони – в Україні. Йдеться про два будівництва у Житомирській області щодо виробництва енергії з біомаси та про побудову міні-ГЕС на Прикарпатті.
Дані Гойсер, еколог, експерт із питань захисту водного середовища зі швейцарського відділення Всесвітнього фонду дикої природи (WWF), який займається проблемами міні-гідроенергетики, впевнено заявив ZIKу, що ніколи не чув про таку компанію і запевнив – у Швейцарії вона не працює.
Заяви про швейцарського інвестора звучать ще дивніше, якщо зважити, що реально діяльність із погодження та будівництва міні-ГЕС на Прикарпатті веде низка українських компаній, чимало з яких не мають досвіду в гідроенергетиці.
На Львівщині серед майбутніх енергетичних компаній найактивнішими виступають «Акванова Інвестмент», «Західні енергетичні транзити», ФОП Валерій Миронюк, «Енергоінвест Захід», «Енергоінвест». Деякі з них мають доволі цікаве «коріння». Як, до прикладу, ТзОВ «Акванова», засновниками якого, згідно з неофіційною електронною базою українських підприємств, є Тинний Владислав Францович та Тинний Ігор Владиславович. Останнього називають приятелем Дмитра Фірташа – співвласника компанії Centragas Holding AG, якій належить половина «РосУкренерго». Ігор Тинний був партнером по бізнесу і другого співвласника Centragas Holding AG Івана Фурсіна, який був учасником багатьох бізнес-проектів.

«Зелений» прибуток

Така зацікавленість українських та іноземних бізнесменів у налагодженні безперебійного постачання електроенергії у гірських селах не може не викликати захоплення. Альтруїзм чистої води, якби не постанова уряду від 15.01.2009 «Про затвердження «зеленого» тарифу».
Цей тариф має стати стимулом для розвитку альтернативної енергетики. До 2030 року держава зобов’язалася купувати у «зелених» виробників їх енергію не за ринковою ціною, яка залежить від собівартості виробленої енергії, а суттєво дорожче. Тобто держава дотує в такий спосіб енергетиків від міні-ГЕС.
Сьогодні «зелений тариф» для міні-ГЕС становить 88,08 коп./кВт•год., для енергії з вітру – 128,46 коп./кВт•год, а для сонячної енергії – 528,52 коп./кВт•год. При цьому продають населенню її вже в середньому по 22,5 коп./кВт•год.
Доля альтернативної енергії, за інформацією Мініенергопалива, становить менше одного (!) відсотка. Хоча цього року її виробили вже на 27% більше, ніж 2010-го. Проте це однаково менше одного відсотка. Але навіть якщо частка «зеленої енергії» зростатиме, не йдеться про те, що українські ТЕС та АЕС скоротять своє «брудне» виробництво. Навіщо державі до 2030 року платити більше? Кому це вигідно?
Енергетичний потенціал Івано-Франківської області, згідно з інвестиційним проектом, який втілюватимуть, становить 1 635 520 кВт/год. Тобто саме стільки енергії можуть виробити 60 міні-ГЕС, побудовані тут. Якщо помножити цю цифру на вартість тарифу та кількість годин в році, отримаємо 12,6 млрд гривень або 1,1 млрд євро. Саме стільки можна заробити на карпатській енергії в рік.
Вкласти для цього потрібно 3,64 млрд євро. Через чотири роки проект стане самоокупним. А за решту 14 років, від 2016 до 2030, поки держава дотує «зелений тариф», 1,1 млрд євро – це чистий прибуток. Для порівняння – бюджет Івано-Франківської області на 2012 рік становить 2,5 млрд гривень (250 млн євро).

До теми

Там, де нещодавно був невеличкий водоспад, тепер просто вологі камені
Екологи вважають: якщо плани щодо будівництва в Карпатах сотень ГЕС таки реалізують, то це завдасть суттєвої шкоди і навколишньому середовищу, і туристичному потенціалу регіону.
– Якщо в Австрії робота над оптимальним для довкілля проектом ГЕС триває п’ять-десять років, то в нас це місяці, максимум рік, – каже Ярослав Ільчишин, аспірант кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи ЛНУ ім. Івана Франка. – В Україні просто шукають місця з найбільшим перепадом висот, які є максимально продуктивні для роботи турбін.
Ільчишин, який є активістом екологічного організації «Екопост», каже, що під час будівництва не враховують і того, що зміна русла спричиняє зсувні й ерозійні процеси, які вже сьогодні є однією з основних проблем Карпат. Наприклад, міні-ГЕС на потоці Пробійний ще не здали в експлуатацію, а географи вже відзначили, що змінилося русло, а ерозія берегів посилилася настільки, що навіть підмило кілька бетонних блоків, на яких було закріплено трубу.
– Ріка – це ж не просто вода, – розпачає еколог, – це безліч живих організмів. І коли все це потрапляє в турбіну, воно буде буквально розмелене в ній! Натомість чимало з тих істот, які живуть у ріці, в процесі своєї життєдіяльності очищують воду. Тобто знищити все живе означає і погіршити якість води. Це підтвердило наше дослідження. Ми взяли проби води вище та нижче розташування міні-ГЕС на потоці Пробійному. Виявилося, що нижче станції вода за якістю на два класи нижча. У природі неможливо, щоби на відстані 600 метрів вода так сильно змінилася!
Окреме питання – фауна, яку занесено в Червону книгу. Частину з уже вимираючих видів буде знищено повністю. При цьому, як розповів Анатолій Павелко, експерт Бюро екологічних розслідувань, енергетики про це знають.
– У позитивному висновку на будівництво міні-ГЕС на річці Шипіт у селі Тур’я Поляна (Закарпатська область) чітко зазначено, скільки червонокнижних видів буде знищено внаслідок будівництва, – розповідає Павелко. – Там же є пропозиції запускати мальок знищених видів риби, щоби зменшити вплив на довкілля. Натомість про інші види живих організмів, окрім риби, не згадують. Природу ставлять у залежність від бізнесменів, які збудували ГЕС. І як показує практика, коли розпочнуться фінансові негаразди, про розведення риби просто забудуть.
Утім про сталий розвиток чи збереження природних екосистем особливо говорити не доводиться. Адже на Івано-Франківщині вже є приклади, коли після будівництва міні-ГЕС вода в руслі ріки просто зникла. «На Білому Черемоші поставили міні-ГЕС. Унаслідок її роботи ріка просто пересохла, а на місці, де ще недавно був невеличкий водоспад, тепер просто вологі камені», – нарікає жителька Верховинського району Ніна Приймак. А тут, окрім екологічних наслідків, ще й соціальні: чимало людей у Карпатах не мають якісної води в криницях, тож використовують лише воду з потоків.
Щонайменше абсурдною видається ідея будівництва електростанцій і з погляду рекреації. Адже будують не будь-де, а на наймальовничіших і найпопулярніших серед туристів територіях – наприклад таких, як Чорний Черемош (найскладніша ріка України для любителів сплавів) і у Верховинському районі, де проходить чимало піших маршрутів, зокрема на найвідоміший в Україні Чорногірський хребет. Як наслідок, регіон, де туризм подекуди є чи не єдиним джерелом доходів, втратить і цю можливість.

Коментар

Міні-ГЕС – це щоденна маленька повінь на альпійських ріках
Швейцарія є однією із провідних країн світу з використання гідроенергетики. 95% її гідрологічного потенціалу вже використовується. Тут є 700 міні-ГЕС, які виробляють лише близько 10% річного обсягу споживання енергії. Про швейцарський досвід ZIKу розповів Дані Гойсера, еколог швейцарського відділення Всесвітнього фонду дикої природи (WWF).
– Пане Дані, чи сьогодні у Швейцарії будують нові міні-ГЕС?
– Так, через нові федеральні субсидії у нашій країні є безліч нових проектів. Заплановано довести кількість таких станцій до 800. І екологи вже б’ють на сполох. Адже через те, що в річці залишається мало води, руйнується ареал проживання живих істот, змінюється русло ріки, порушується міграція риби.
– Ви вже можете виокремити основні екологічні проблеми, якщо такі виникли через функціонуванням міні-ГЕС на гірських потоках?
– Насамперед рибам просто не вистачає тієї води, що залишилася. Чимало альпійських річок взимку пересихають. Тому водне середовище проживання знищується. Великі альпійські водосховища (греблі) виробляють лише так звану пікову енергію, тому турбіна працює тільки в години пік. Це спричиняє великі коливання рівня води, така собі щоденна повінь, яка завдає шкоди багатьом нашим альпійським річкам. І з кожним роком ця проблема поглиблюється. Ми розуміємо, що існуючих станцій вже не зруйнують, але виступаємо проти будівництва нових. У жодному разі не можна облаштовувати їх на незайманих і первісних річках та ландшафтах. Нові міні-ГЕС можна будувати тільки на водоймах, які вже постраждали. Але це теорія – багато електростанцій у Швейцарії, на жаль, планують на абсолютно диких річках.
– Чи є спосіб зменшити їх негативний вплив на екологію?
– На мою думку, при будівництві нових станцій важливими є кілька чинників. Передусім – регіональне планування. Станції мають бути зосереджені у визначеному річковому басейні. Не по трошки гідроенергії зусюди, а багато у визначеному місці. В такий спосіб можна зберегти те, що ми називаємо незайманою природою, яка ще є у нас, є і у вас. Третина води повинна залишатися в річці! Риба має мати можливість для вільної міграції вгору і вниз за течією.
– Чи можуть міні-ГЕС запобігти повеням у гірських районах?
– Звісно, ні! Це не дає жодного ефекту. Наш досвід показав, що такі станції зовсім не мають впливу на це природне явище.
Автор - Ірина Гищук, газета ZIK

На Прикарпатті до акції «Врятуймо Черемош» долучився гурт «Перкалаба»

«Врятуймо Черемош». Акцію із такою назвою провели в селі в Ільці на Івано-Франківщині.

Так горяни протестують проти спорудження міні-ГЕС на гірських річках Верховинського району.

Люди вважають, що таке будівництво завдасть непоправної шкоди екології краю, передають журналісти телеканалу ZIK.

Акція зародилася у інтернет-спільнотах, але людей згуртувала екологічна акція. Їх підтримав гурт «Перкалаба».

За словами соліста гурту «Перкалаба» Андрія «Фєдот», справа не в заробітку, а в тому, що навколо відбувається. Адже будь-яке вручання у природу призведе до порушення екології.

http://zik.ua/ua/news/2012/02/15/334115

§ TURTLE NEWS: [ENERGY] ЗаГЕСити все!..

фото: Мар’яна Вербовська

Через «відновлювальну енергетику» по-українськи можуть зникнути сотні гірських річок, унікальних краєвидів, риб і рослин

Нині на Західній Україні кипить робота над зведенням малих гідроелектростанцій. Незалежні екологи вже встигли охрестити цей план «екологічною загрозою №1, яка сколихне довкілля 2012 року». Загалом хочуть спорудити понад півтисячі об’єктів для отримання енергії з води. «Газета» дізнавалася, які наслідки це матиме для річок і мешканців берегів. 

Останні дні туристів

Мешканець Верховини, що на Івано-Франківщині, Іван Маківничук не вельми втішився, що невдовзі в сусідньому селі почнуть виробляти енергію. Станцію планують збудувати на річці Чорний Черемош. Пан Іван — власник зеленої садиби, куди з’їжджаються туристи посмакувати бринзою та сплавитися потоком. Якщо міні-ГЕС зведуть, річка зміліє, і приїжджих тут більше не побачать. 

— У селі Яблуниця вже працює ГЕС. У час, коли до труби забирають найбільшу кількість води, риба просто б’ється хвостом об дно. Місцеві хлопці збирали головачів і несли додому — тепер їм не треба вудочок, — каже І. Маківничук.

Чорний Черемош — одне з улюблених туристичних місць для сплавляння. Очевидці розповідають, що в травні біля річки стоїть міліціонер і жезлом зупиняє тих, хто пливе вниз. Робить це для того, щоб уникнути таранів і нещасних випадків. Мешканці згадують це із сумом, бо комічна оповідка про міліціонера, який розганяє «корки» на сплаві, може стати історією з минулого.

Сусідні села Дземброня та Бистрець (де будують кілька ГЕС) об’єднані однією сільською радою. Тож  дозвіл на оренду землі видає, точніше вже видав, один сільський голова. Якщо вірити підписаним документам, у селах мають з’явитися чотири міні-ГЕС. І якщо в селі остерігалися однієї, то фактично ніхто не сумнівається, що чотири станції поставлять хрест на швидкому потоці.

Громада каже «ні»

Бистрець, неділя, 29 січ­ня. На вулиці -25 градусів. У подвір’ї сільської ради зібралося близько ста людей, усього в селі мешкає приблизно 400. Попри тріскучий мороз, селяни збирають підписи за скасування договору про спорудження міні-станції. Ніхто з місцевих не хоче, щоб тут зводили ГЕС. Як розповів «Газеті» сільський голова Микола Хімчик, спочатку план інвесторів видавався казковим: вони мали збудувати міні-ГЕС, заплатити за оренду, гарантувати «безпеку» для річки. Щой­но такі споруди почали з’являтись як гриби після дощу в сусідніх селах, у Бистреці зрозуміли, що, крім плюсів, станція має аж надто багато мінусів...

— За оренду землі інвестор розплатився люстрами. Наразі не можу назвати точної суми, оскільки не маю документів. Договір видано на 49 років. На цій території інвестор планував збудувати чотири міні-ГЕС, але сесія райради вже заборонила зводити одну з них, — розповідає М. Хімчик.  

Один із двох інвесторів, які мають зводити станції, — ФОП «Миронюк». На громадські слухання він не приїхав — за словами сільського голови, пояснив свою відсутність терміновою операцією. На хвилі буму зведення гідроелектростанцій саме Миронюк має найамбітніші плани з використання альтернативних джерел енергії. Втім у громадських слуханнях участь узяв представник іншого інвестора, суб­орендатор ділянки в селі Бистрець Сергій Шабуня, директор «Бистрецької ГЕС». Пан Шабуня заперечує будь-який зв’язок із ФОП «Миронюк» і наголошує на тому, що плутати їх не слід. Натомість Валерій Миронюк у телефонній розмові з журналістом «Га­зети» розповів, що їх об’єднує декілька речей: Бистрецька ГЕС (читай — С. Шабуня) суборендує ділянку, яку орендує ФОП, а головне — підприємець має пропозицію до Бистрецької ГЕС щодо співпраці.

— Наші документи готові настільки, що можемо приїжджати та будувати. Станція автоматично регулюватиме очищення води, яка залишатиметься в річці, — щонайменше 75%, — запевнив селян Сергій Шабуня. 

Окрім того, директор розповів, що під час будівництва малої ГЕС монтуватимуть уживані труби. За словами місцевих мешканців, труби іржаві, а розмови про те, що в річці житимуть мікроорганізми та риба, просто недоречні. Саме тому присутні на громадських слуханнях одностайно проголосували за те, щоби скасувати договір про будівництво станції на території села. Таке голосування не має юридичної сили, але, за словами Анатолія Павелка, юриста ГО «Бюро екологічних розслідувань», якщо в селах проведуть офіційний референдум, під час якого більшість висловиться проти зведення ГЕС, інвестори просто змушені будуть піти. Тому нині фахівці готують усі необхідні документи для проведення плебісциту.

Там, де нас нема

Ярослав Ільчишин, аспірант кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи географічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка, пояснює «Газеті», що існує кілька абсурдних моментів у спорудженні українських міні-ГЕС.

— Якщо порівнювати, скільки часу триває будівництво в Україні, а скільки, до прикладу, в Австрії, то різниця у 10-15 разів. У нас — два-три місяці, в Європі — кілька років, — зауважує Я. Ільчишин. — Річка формувалася впродовж кількох сотень років, а за кілька місяців може абсолютно змінитися. У документах Бистрецької ГЕС зазначено, що станція не впливатиме на стан води. Це — абсурд. Звісно, вона впливатиме на гідрологію.

За словами аспіранта, українські міні-ГЕС мають такі вузькі рибоходи, що риба не зможе ними проплисти. Постраждає лосось дунайський, що його занесено до Червоної книги, струмкова форель (кандидат на потрапляння до переліку зникаючих видів) і харіус європейський — цей вид не лише потрапив до Червоної книги України, його ще й визнали уразливим у всій Європі.

Цікаво, що це не перша спроба отримати енергію з води в нашій країні. Однак із розвитком теплової енергетики про малі ГЕС забули. Деякі станції законсервували, а більшість демонтували або занедбали. До 2000 років в Україні залишилося лише півтори сотні станцій, 75% із них списано, вони потребують повної заміни оснащення. Від решти малих ГЕС залишилися руїни. 

Наша держава є одним із найбільших у Європі споживачів електроенергії. Ми споживаємо вдвічі більше електроенергії на одиницю ВВП, аніж Німеччина. Тому, здавалося б, давно час рухатися в бік альтернативної енергії. 

Карт-бланш для інвесторів 

Навала охочих працювати з відновлювальною енергетикою розпочалася три роки тому. 2008-го ухвалили зміни до Закону України «Про електроенергетику» з визначенням «зеленого тарифу». Цей тариф — економічний механізм, спрямований на заохочення до видобування електроенергії з відновлювальних джерел. Згідно із законом, держава зобов’язується купити всю енергію, яку вироблятиме підприємець. Останньому залишається збудувати, працювати та заробляти до 2030 року. Саме доти діятиме тариф. 

Темпи будівництва ГЕС набрали обертів саме тепер тому, що підприємці повинні збудувати станції до 2014 року. Відтак коефіцієнт «зеленого тарифу» знизиться на 10%, відповідно, подешевшає їхній товар. Після 2019-го коефіцієнт зменшиться до 20%, а після 2024 року — на 30%. Що швидше збудують міні-ГЕС — то дорожче вдасться продати енергію. Нині сотні сіл буквально атакують інвестори, ладні пообіцяти будь-що, аби лише запустити гідроелектростанцію. Отже, економічною спокусою — «зеленим тарифом» — українська влада затягнула зашморг на довкіллі. Малі станції з видобутку енергії де-юре збільшать частину енергетичного пирога гідроенергетики, але де-факто зіпсують сотні карпатських краєвидів. А в підсумку державі доведеться рятувати села від наслідків діяльності міні-ГЕС.

Львів — Верховина — Бистрець — Львів

Ніхто не припинятиме будівництво

Розмова з Валерієм Миронюком, підприємцем, який планує будувати щонайменше десять міні-гідроелектростанцій на Західній Україні

— Пане Валерію, під час громадських слухань у селі Бистрець мешканці проголосували проти зведення малих гідроелектростанцій у селі Дземброня. Чи припините будівництво?

— Виконано вже стільки роботи, що однозначно ніхто не припинятиме будів­ниц­тво. Коли міні-ГЕС зведуть, то громадяни побачать, що жодної шкоди від неї немає. Є тільки користь. Риба там житиме, води виста­чатиме. Тоді, думаю, мешканці заспокояться. Ініціативна група «Врятувати Черемош», яка з’явилася у «Фейсбуку», нібито хоче врятувати людей, але я читав їхні відгуки в інтернеті — це повний маразм. Немає жодних протипоказань, щоб я не брався за будівництво. Відсутня фахова критика. Чув нарікання на те, що зникне риба. В селі Білин Закарпатської області подібна станція працює близько шести років. Якщо поважний еколог заявляє, що не буде риби, то чому не проводять досліджень, які довели б це. У всьому світі поширена думка, що мала гідроенергетика найменше впливає на довкілля.

— Чому ви не взяли участі в громадських слуханнях у селі Бистрець?

— Був у Литві на операції. Свого часу відвідував це село, отримав усі документи та дозволи. Максимум, що мені могли закинути опоненти зі села: «Ви занадто юридично підковані!» Пояснював, що спорудження міні-ГЕС не впливатиме на кількість та якість води в річці. До речі, займаюся цим близько п’яти років, перш ніж почати будівництво, ретельно вивчав нюанси встановлення таких станцій. У всій Європі їх зводять без перешкод. В Італії близько 1500 станцій!

— У Вас є досвід зведення міні-ГЕС?

—  У селі Пробійна вже три роки працює моя станція. На неї не було жодних скарг. Планую звести ще близько десяти таких джерел енергії.

— Скільки коштує спорудження станції?

— Вважаю це комерційною інформацією. Можу назвати орієнтовну ціну по Україні: встановлення видобутку потужності 1 КВт у нашій країні коштує дві тисячі доларів. Усе будую за кошти, що їх заробив сам і моя родина.

— Яка вартість річної оренди ділянок у селах Бистрець і Дземброня?

— У селі Дземброня платимо 13400 гривень на рік, а в Бистреці — 19500 гривень. Окрім того, до мене як підприємця звернувся сільський голова із проханням купити люстри й інші речі для місцевого клубу. Як спонсор я це зробив. Чи не щотижня в селі виникають потреби, на які часто доводиться надавати кошти. 
Розмовляла Мар’яна Вербовська

http://www.gazeta.lviv.ua/economic/2012/02/09/1491

Прикриваючись міні-ГЕС, у Карпатах розгортається масштабний бізнес

Газета ZIK

Енергетична незалежність – понад усе. Напевно, саме такими міркуваннями керуються українські чиновники, активно просуваючи програми розбудови міні-гідроелектростанцій на гірських річках. Це міні-ГЕС потужністю до 500 кВт/год, які мали б забезпечити окремі населені пункти електроенергією. Натомість екологи кажуть, що користі з цього буде значно менше, ніж шкоди, адже масове будівництво міні-ГЕС у Карпатах зруйнує гірську екосистему.

-AAA+

Найближчим часом на Львівщині планують збудувати не менше восьми міні-ГЕС, на Франківщині – 60, на Закартатті – взагалі 330 (!). Розслідування ZIKу виявило, що говорити треба не лише про екологічну шкоду, а й про інвесторів, які будують ці об’єкти.

Шалена зацікавленість українських та іноземних бізнесменів у налагодженні безперебійного постачання електроенергії в гірських селах не може не викликати захоплення. Альтруїзм чистої води, якби не постанова уряду від 15.01.2009 «Про затвердження «зеленого» тарифу».

Цей тариф має стати стимулом для розвитку альтернативної енергетики. До 2030 року держава зобов’язалася купувати у «зелених» виробників їх енергію не за ринковою ціною, яка залежить від собівартості виробленої енергії, а суттєво дорожче. Тобто держава дотує в такий спосіб енергетиків від міні-ГЕС.

Сьогодні «зелений тариф» для міні-ГЕС становить 88,08 коп./кВт•год., для енергії з вітру – 128,46 коп./кВт•год, а для сонячної енергії – 528,52 коп./кВт•год. При цьому продають населенню її вже в середньому по 22,5 коп./кВт•год.

На Львівщині серед майбутніх енергетичних компаній найактивнішими виступають «Акванова Інвестмент», «Західні енергетичні транзити», ФОП Валерій Миронюк, «Енергоінвест Захід», «Енергоінвест». Деякі з них мають доволі цікаве «коріння». Як, для прикладу, ТзОВ «Акванова», засновниками якого, згідно з неофіційною електронною базою українських підприємств, є Тинний Владислав Францович та Тинний Ігор Владиславович. Останнього називають приятелем Дмитра Фірташа – співвласника компанії Centragas Holding AG, якій належить половина «РосУкренерго». Ігор Тинний був партнером по бізнесу і другого співвласника Centragas Holding AG Івана Фурсіна, який був учасником багатьох бізнес-проектів.

Повністю розслідування читайте у тижневику ZIK №5, який з’явиться у продажу 9 лютого.

Концерт на підтримку ініціативи "Врятуймо Черемош""