У Держуправлінні охорони природи Львівщини без пієтету ставляться до міні-ГЕС

У Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Львівській області обговорили проблемні питання будівництва малих ГЕС на гірських ріках Карпат у Львівській області.

-AAA+

Про це IA ZIK повідомила прес-служба управління.
Питання будівництва малих гідроелектростанцій на гірських річках Львівської області викликає значне занепокоєння Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області, – йдеться у офіційному релізі.
27 квітня 2012 року в Держуправлінні під головуванням начальника М.Хом’яка відбулося засідання круглого столу з обговорення питання екологічної доцільності будівництва малих ГЕС.
Хом’як ознайомив присутніх із ситуацією, яка склалася в Україні та на Львівщині зокрема з будівництвом малих ГЕС.
«Проекти будівництва міні-ГЕС перебувають у гострому протиріччі з Карпатською конвенцією «Про охорону і сталий розвиток Карпат», а також із Законами України «Про природно-заповідний фонд», «Про тваринний світ», «Про Червону книгу України», – відзначив він.
Природоохоронець проінформував учасників заходу про екологічну та економічну недоцільність та необґрунтованість будівництва малих гідроелектростанцій на гірських річках Львівської області. Наголосив, що будівництво малих ГЕС завдасть непоправної шкоди довкіллю.
Начальник Держуправління звернув увагу присутніх і на те, що у грудні 2011 року Держуправління відхилило від погодження проект відведення земельної ділянки для реконструкції малої гідроелектростанції на території Бистрицької сільської ради Дрогобицького району.
Після обговорення найактуальніших проблемних питань з будівництва малих ГЕС на території Львівської області учасники круглого столу прийняли відповідну резолюцію, яка буде скерована до комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Верховної Ради України, громад у Карпатському регіоні Львівської області, профільних Міністерств, відомств, органів виконавчої влади.
http://zik.ua/ua/news/2012/04/28/346422

На Закарпатті зрозуміли недоцільність спорудження 330 міні-ГЕС (ВІДЕО)

Громадськість та екологи протестують проти зведення на Закарпатті понад трьохсот міні-ГЕС. Таку програму торік затвердила Закарпатська облрада. Громадські діячі звернулися до суду, щоб скасувати це рішення. Вони вважають – будівництво ГЕС суперечить низці вітчизняних законів та міжнародних домовленостей.

Ця міні-ГЕС запрацює найближчими днями. Потужність - тисяча кіловат. Вкладені 20 мільйонів гривень підприємці сподіваються повернути за 8 років. Забудовники твердять: комплекс зводять за європейською технологією.

Юрій Королишин, заступник директора з будівництва:

- Для забезпечення міграційних процесів іхтіофауни в нас передбачений рибохід, у який постійно буде потрапляти зафіксована кількість води.

Екологи ж твердять: ці місця біля ріки Шипот просто понівечили. Тутешні галявини були рясно вкриті квітами. Тепер берег розритий, замість трави - каміння й болото. Екологи - проти активного будівництва нових ГЕС без додаткових експертиз та погодження з людьми.

Андрій Погорєлов, начальник обласного управління екології:

- Я повинен сказати, що, на мій погляд, ці питання повинні бути ще раз обговорені на місцях з громадськістю. 

Тим часом сільський голова в будівництві нової ГЕС бачить позитив. І хвалить будівельників за берегоукріплення, освітлення вулиць, загорожу біля сільради. З нею згодні не всі.

Йолана Покиня, жителька села Тур'я-Поляна:

- Мало що хтось був за, а проти були, щоби не строїти ГЕС тута в Шипоті. Вже построїли, та так вже нич не зробимо. Коби вже другу не строїли.

Ще одна міні-ГЕС запроектована вище по річці. Поруч із заповідником "Соколині скелі". І неподалік від форелевого господарства.

Михайло Гартнер, працівник рибного господарства:

- Наша форель любить чисту воду. Тому, якщо там буде робити техніка, все нарушиться - екологія. Буде грязна вода, масла, бензин. 

Найбільше екологів непокоїть, чому проектувальники дали дозвіл зводити станцію у верхній частині ріки. Таке в Західній Європі було б неможливим.

Оксана Станкевич, керівник громадської організації "Екосфера":

-В Австрії перед тим, як підходити до планування, йдуть спершу наукові дослідження 4-6 років. У нас же приступили до будівництва цих ГЕС, не роблячи будь-яких жодних екологічних, гідрологічних досліджень. 

Влада Закарпаття стверджує: три великі діючі гідроелектростанції забезпечують регіон електрикою менш як на 10 відсотків. Хоча область має найбільше в Україні річок, і могла б енергію води використовувати на повну. Утім, вже зараз погоджуються: із будівництвом понад трьохсот ГЕС погарячкували.

Іван Бушко, перший заступник голови Закарпатської облдержадміністрації:

- Говорити про 330 не є доцільним. Я би даже більше сказав, що і 10 відсотків із цього не буде введено в експлуатацію.

У 2003-ому запустили міні-ГЕС у Рахівському й Тячівському районах. Місцеві жителі нарікають: підприємці, які отримують від станцій прибуток, досі не облаштували береги річок, не засипали труби й не встановили обіцяних рибоходів.

Любов Марченко. Оператор: Богдан Барбіл. Перший Національний

http://zakarpattya.net.ua/News/95826-Na-Zakarpatti-zrozumily-nedotsilnist-sporudzhennia-330-mini-HES-VIDEO

Будівництво ГЕСів на Закарпатті оскаржили в суді

24 квітня було подано позов до Закарпатського окружного адміністративного суду на рішення Закарпатської обласної ради , щодо будівництва гідроелектростанцій на річках області . Позивачами є громадські діячі краю Оксана Станкевич, Олег Лукша , Валентин Волошин , Володимир Феськов та Олександр Солонтай . В своєму зверненні до суду , вони просять визнати протиправним рішення Закарпатської обласної ради та скасувати його .

Нагадаємо, що 04 листопада 2011 р. Закарпатська обласна рада прийняла рішення №310 «Про затвердження локальних та обласної схем розташування малих гідроелектростанцій» . Дане рішення передбачає будівництво до 360 гідроелектростанцій на території Закарпатської області . На думку позивачів-експертів , рішення було прийнято з грубими порушеннями чинного законодавства України , а саме - про місцеве самоврядування, доступу до публічної інформації, про місцеві державні адміністрації, містобудівельній діяльності; а також воно суперечить здоровому глузду, позиції громадськості, експертним висновкам фахівців та міжнародним домовленостям України про спільне регулювання справ водного басейну Дунаю. Тому воно повинно бути скасоване.
Перш за все був порушений порядок прийняття рішення радою . Адже згідно ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» , проект рішення повинен був бути доведений до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії , натомість , він з’явився безпосередньо в день голосування . До того ж , це порушило право жителів області на участь в роботі місцевого самоврядування, що суперечить принципам відкритості та гласності . Проект рішення був відсутній у розпорядженні голови ради Івана Балоги , а отже його потрібно вважати прихованим від громатськості.
Другим важливим аргументом є порушення законодавства про інформацію . Адже громадяни мали дізнатись про проект рішення до його голосування . Натомість , інформація про 360 ГЕС стала обговорюватись мешканцями після прийняття . Проект не був оприлюднений на офіційному сайті Закарпатської обласної ради , що суперечить ЗУ «Про доступ до публічної інформації» . Зі слів експертів , він мав там знаходитись ще 6 жовтня 2011 року , або раніше цієї дати , при цьому , навіть після гучного резонансу в розділі “Проекти рішень” його нема й по сьогодні .
До того ж , до відповідальності повинні бути притягнуті відповідальні працівники в раді за порушення законів про місцеве самоврядування та доступ до публічної інформації, оскільки навіть на даний момент рішення ради не оприлюднене в повному обсязі , хоча законом на це дається 5 робочих днів . Текстова частина рішення та обласна схема з’явилися на сайті лише 27 січня 2012 р. , а  локальні схеми, про які йдеться в рішенні, відсутні до цього часу . 
Згідно законодавства про про корупцію , розгляд рішення , на думку позивачів , став можливим в наслідок корупційних зв’язків. Мова йде про посадових осіб, які були відповідальні за підготовку сесії ради, а також депутата обласної ради . Віктор Трикур , подавши проект рішення після розпорядження голови ради , разом з посадовцями знехтували необхідністю дотримання 10-денного терміну повідомлення виборців, про розгляд питання, та уникнули оприлюднення проекту рішення в 20-денний термін, й домоглися включення питання в порядок денний І-го пленарного засідання 7-ої чергової сесії обласної ради. До того ж , з проектом йшов тільки один додаток «Обласна схема» (п.1), а от додатки , які згадуються в п.2 «Локальні схеми розташування малих гідроелектростанцій» буди відсутні . Посадові особи апарату не звернули увагу депутата Трикура В.Ф. та інших депутатів  на відсутність додатків , забезпечивши поширення матеріалів серед депутатів , здійснили підготовку проекту рішення на основі пояснювальної записки та забезпечили розгляд на засіданні 04 листопада 2011 року. 
Крім того, відповідно до рішення Закарпатської обласної ради розробкою рішень , які стосуються використання водних ресурсів області , у тому числі щодо малих гідроелектростанцій, здійснює Закарпатська обласна державна адміністрація та ТОВ «Агенство із залучення інвестицій та господарського розвитку території» , а не окремий депутат ради. З кінця 2010 року, Трикур В.Ф. є першим заступником міського голови м. Ужгорода, а не керівником зазначеного ТОВ. Підписавши і внісши проект з відповідними додатками в Закарпатську обласну раду, пан Трикур В.Ф. продемонстрував, що продовжує мати пряме відношення до господарської діяльності ТОВ «Агенство із залучення інвестицій та господарського розвитку території». Тому його та посадовців слід притягнути до відповідальності відповідно до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», а їх дії повинні бути визнані неправомірними.
В позові йде мова й про перевищення повноважень самою радою. Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що рішення   з   питань   планування  та  забудови  територій приймаються обласними радами в  межах  визначених  законом    повноважень    з    урахуванням   вимог   містобудівної документації. З рішення випливає , що велика кількість ГЕС знаходяться на гірських територіях Карпат, які законом визнані «окремими частинами території України», які розробляються виключно за рішенням Кабінету Міністрів України. Зміст, склад та порядок розроблення таких схем встановлюється Міністерство регіонального розвитку та будівництва. Також про це говорить і закон «Про Генеральну схему планування території України».
    При цьому , затвердження схеми  планування  території  відбувається виключно за  умови отримання позитивного висновку державної експертизи, чого не було зроблено через порушення процедури розробки проекту схеми планування території області.
    Отже, законодавством про органи місцевого самоврядування, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та іншими актами для ради взагалі не передбачені такі повноваження, як затвердження «схеми розташування малих гідроелектростанцій як підоснови для галузевої схеми – складової частини схеми планування території області» (п.1 прийнятого рішення) та «локальних схем розташування малих гідроелектростанцій» (п. 2 прийнятого рішення) . Приймаючи рішення №310 Закарпатська обласна рада вийшла за межі повноважень, передбачених законодавством, а також створила необхідні умови для подальших порушень планування, забудови, містобудівельного законодавства. 
     Врешті , порушено законодавство про державні засади регуляторної політики , адже прийняте Закарпатською обласною радою рішення є регуляторним актом . Рішення №310 встановлює місця та регулює відносини між органами влади та майбутніми інвесторами. Тим не менше, за пропозицією депутата Віктора Трикура , обласна рада розглянула дане рішення в загальному порядку. Так було уникнено обговорення проекту протягом 30 календарних днів, відсутній аналіз регуляторного впливу, а прийняте рішення не надруковане в ЗМІ, про що говорить Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Цим ще раз підкреслюється зловживання депутатським становищем та особистими зв’язками в апараті Закарпатської обласної ради. 
Позивачі , виходячи з існуючої очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам краю і його громади , в позові просять суд негайно зупинити дію оскаржуваного рішення до остаточної ухвали суду , та заборонити органам виконавчої влади та місцевого самоврядування вносити локальні схеми розташування малих гідроелектростанцій до схем районного планування територій .
Подібне звернення надійшло й на ім’я прокурора Закарпатської області Анатолія Петруні.

http://karpatnews.in.ua/news/43363

§ TURTLE NEWS: [ENERGY] Закарпатці борються із будівництвом 360 міні-ГЕС

Фото: Міні-ГЕС

Джерело: energy-village.in.ua

Керівники низки громадських організацій Закарпатської області подали до Закарпатського окружного адміністративного суду позов з вимогою скасувати рішення облради про будівництво у регіоні 360 міні-гідроелектростанцій.

Про це повідомив головний редактор газети «ВАРТО знати!», координатор Закарпатського «Громадського центру», один із авторів позову Володимир Феськов.

За його словами, у своєму зверненні до суду громадські діячі просять суд визнати протиправним та скасувати рішення Закарпатської обласної ради від 4 листопада 2011 р. №310 «Про затвердження локальних та обласної схем розташування малих гідроелектростанцій». Дане рішення передбачає будівництво до 360 гідроелектростанцій на території Закарпатської області.

На думку позивачів-експертів, рішення було прийнято з грубими порушеннями чинного законодавства України. «Було порушено шість законів України, а саме - про місцеве самоврядування, доступу до публічної інформації, про місцеві державні адміністрації, містобудівну діяльність», - уточнив В.Феськов.

Також, за його словами рішення облради суперечить позиції громадськості, експертним висновкам фахівців та міжнародним домовленостям України про спільне регулювання питань щодо водного басейну Дунаю. «Тому воно повинно бути скасоване», - додав громадський діяч.

У позові також йде мова про перевищення повноважень Закарпатською обласною радою, оскільки велика кількість ГЕС знаходяться на гірських територіях Карпат, які законом визнані «окремими частинами території України», що розробляються виключно за рішенням Кабінету міністрів України.

Подібне звернення громадські діячі надіслали також на ім’я прокурора Закарпатської області Анатолія Петруні.

Джерело: 

УНІАН
http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?zakarpattsi_boryutsya_iz_budivnitstvom_360_miniges&objectId=1253422

21 травня 2012 року круглий стіл у Верховній Раді з питань будівництва малих ГЕС у гірській місцевості

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи ухвалив рішення про проведення 21 травня 2012 року "круглого столу" з питань будівництва малих ГЕС у гірській місцевості
(Інформаційне управління)

На засіданні Комітету наголошувалося, що сьогодні будівництво малих ГЕС стимулюється шляхом встановлення "зеленого" тарифу відповідно до Закону "Про електроенергетику" та через цільову надбавку до тарифу на електричну енергію відповідно до Податкового кодексу України.

Спроби подальшого стимулювання будівництва малих ГЕС без належного обґрунтування, зауважили народні депутати, викликає соціальну напругу, зумовлену нехтуванням можливим негативним впливом будівництва на навколишнє природне середовище і ландшафти, зайнятістю населення у сфері "зеленого" туризму.

Ці та інші питання планується обговорити під час заходу, до участі у якому запрошені керівники органів виконавчої влади, науковці та представники громадськості.

 

http://portal.rada.gov.ua/rada/control/uk/publish/article/news_left?art_id=305771

Видавати дозволи на будівництво малих гідроелектростанцій неприпустимо, - Борис Баглей

– Несподівано серйозну суспільну дискусію спровокував намір влади, не лише буковинської, будувати малі ГЕС на гірських річках. Науковці забили на сполох, переконуючи, що річки для цього заганяють у труби, відтак їхні сухі русла зяють пусткою… Управління готове стати арбітром у цих суперечках?

– Ця проблема дуже перебільшена. У нас відбудована одна станція в Путильському районі ще в 2009 році. Більше в найближчій перспективі не планується. На останній колегії міністр Злочевський наголосив для керівників територіальних підрозділів Мінприроди західного регіону, що видавати дозволи на будівництво гідроелектростанцій неприпустимо. У разі невиконання даного доручення, відповідні керівники звільнять свої робочі місця.

Джерело: БОРИС БАГЛЕЙ: "ДАНЕ БОГОМ І ПРИРОДОЮ ПОТРІБНО БЕРЕГТИ" (doba.cv.ua)

Тим часом колега Бориса Баглея у владі менше року тому говорив зовсім інше:

У Чернівецькій області готується програма розвитку малих гідроелектростанцій, якою передбачено в тому числі вивчення гідропотенціалу області. Про це журналістам повідомив начальник управління інфраструктури та туризму обласної державної адміністрації Дмитро Павел.

- Програму буде реалізовано протягом 2011-2015 років, - сказав Д.Павел. - Після завершення дослідницьких робіт, будівельним компаніям надаватиметься право на конкурсній основі будувати малі ГЕС. За результатами програми планується збудувати на території області 12 малих ГЕС.

Фінансуватиметься реалізація програми повністю за кошти меценатів. Зокрема вже надійшли пропозиції на проведення досліджень на 1,5 млн. грн.

Обов’язковою умовою для будівельних компаній буде проведення робіт з берегоукріплення та виконання пакету завдань щодо створення соціальної інфраструктури.

Нагадаємо, у жовтні 2009 року в селі Яблуниця Путильського району відновили роботу малої гідроелектростанції. Роботи з її відновлення тривали два роки, загальна вартість робіт становила 8,5 млн. грн. відновленням станції з генеруючою потужністю до 1000 кВт займалася зовнішньоекономічна асоціація «Новосвіт».

– Справді, нині розроблено комплексну програму будівництва малих ГЕС на гірських річках Чернівецької області, яка розрахована до 2020 року, – розповідає Степан МЕЛЬНИК, заступник генерального директора «Чернівціобленерго». – Гідроенергетичний потенціал малих річок нашого краю становить 884 мільйони кВт годин на рік. Його використання дозволить зекономити щороку майже 270 тисяч тонн органічного палива. Наразі відновлено лише одну міні-ГЕС – Яблуницьку, яка знаходиться на Білому Черемоші. Її потужність становить 1 МВт. Водночас потребують відновлення малі гідроелектростанції на річці Черемош – у селах Банилові, Мілієвому, Іспасі, у Глибоцькому районі на Сіреті – у Кам’янці та Йорданештах.

– А на Путильщині нічого не будуватимуть?

– У Путильському районі запропонували до будівництва нові міні-ГЕС: «Мар’їна Гать» (800кВт) – у селі Яблуниця на річці Білий Черемош, «Калиничі» (700 кВт) – у Сараті на річці Перкалаб, «Сарата» (700 кВт) – у селі Сарата на річці Сарата, «Кляуза» (500 кВт) – у Сараті на річці Перкалаб, ГЕС «Голошина» (3600 кВт) – у селі Голошина, що на річці Білий Черемош. Також у перспективі до 2020 року пропонують збудувати шість нових малих ГЕС у басейні Пруту загальною потужністю 2305 кВт та чотирьох нових ГЕС у басейні Сірету загальною потужністю 1015 кВт.

– Передбачається, що вартість однієї кіловат-години, яку закуповуватиме державний енергоринок від цих міні-ГЕС, становитиме 88,08 копійки без ПДВ, а з ПДВ – 1,05 гривні, – каже Анатолій МАЛЯР, начальник обласного представництва НКРЕ. – Розвиток малих гідростанцій – одна з програм розвитку альтернативних джерел енергії.

Василь ГРИНЮК (molbuk.ua)

У Чернівецькій області до 2015 року збудують 12 малих ГЕС із протипаводковими гідровузлами на гірських річках. Про це йдеться у Регіональній програмі розвитку малої гідроенергетики Чернівецької області на 2011-2015 роки, – інформує власкор ЗІКу. Малі ГЕС із протипаводковими ємностями дозволять збільшити надходження інвестицій в економіку області, зберегти екологічний баланс навколишнього середовища. Вартість будівництва – понад 1 млрд грн.

На сьогоднішній день більшість запропонованих проектів малих ГЕС у Карпатах передбачають будівництво ГЕС дериваційного типу. У цих типах ГЕС вода з річки подається до труби, транспортується трубою на певну відстань (до кількох кілометрів), а далі з труби подається на турбіну для виробництва енергії, після чого повертається у річку нижче від місця забору. Такі ГЕС на загал вважаються менш шкідливими для довкілля, ніж ГЕС греблевого типу, адже безпосередньо потік греблею не перекривається. Але…

http://buknews.com.ua/page/vydavaty-dozvoly-na-budivnytstvo-malykh-hidroelektrostantsii-neprypustymo-borys-bahlei.html

Екологи не поділяють оптимізму будівельників міні-ГЕС на Закарпатті

Вантажівка з камінням снує річкою Шипот на Закарпатті. Екологи за голову хапаються, адже у риби нерест. Однак на будівництві міні-ГЕС відмахуються, мовляв, вантажівка не їхня, це хтось у лісі зводить маєток. А от екскаватор, який теж часто їздить річкою, таки зі станції. Екскаваторник показує – труби не кладуть руслом річки, а закопують в землю.

Як розповів тележурналістам каналу ZIK екскаваторник Володимир Іванчо, прокладено 3 кілометри труб, вони всюди засипані грунтом. Щоправда, ще є деякі недопрацювання, їх будуть ліквідовувати. Фактично через кілька років тут знову буде казкова природа.

Казкова природа на берегах Шипоту була до початку будівництва. Ці місця були осередком туризму – чималі галявини завжди рясніли наметами. Тепер – розкопаний берег, а замість трави – каміння та болото. Мешканці села Тур’я-Поляни чекають, чим усе це закінчиться.

За словами мешканки села Ганни Русин, люди не знають, чи буде міні-ГЕС корисна, чи більше дасть шкоди.

Сільський голова Тур'я-Поляни Мар’яна Окогріб не перестає нахвалювати будівельників: берег вони укріпили, вулиці освітили і паркан біля сільради поставили. «Я би не сказала, що населення проти. Були громадські слухання, люди свою думку висловили. Були представники влади, всіх контролюючих структур. Якщо у старших людей є певні сумніви, то молодь переважно – за».

От тільки самі селяни про громадські слухання інше розповідають.

Зокрема, жителька села Йолана Покиня стверджує, що люди сприймають будівництво погано, ця ГЕС не потрібна в селі. Коли збиралися у клубі, тоді всі були проти.

Тим часом до запуску міні-ГЕС на Шипоті залишилися лічені дні. Дві привезені з Чехії турбіни спеціалісти уже готують до роботи.

Інженер-механік з Чехії Карел Шіх розповідає, що турбіни вже змонтировані. Після проведення бенотування, через два-три тижні будуть станцію запускати.

Станція потужністю у тисячу кіловат коштувала інвестору 20 мільйонів гривень. Окупити проект розраховують за 8 років. А місцевих заспокоюють – усе зроблено, як у Європі. Будівельник Микола, зокрема, стверджує, що невдовзі скоро й за ремонт дороги візьмуться.

Проте, екологи не поділяють оптимізму будівельників, радять ще раз поїхати в Альпи і уважніше придивитися – як насправді в Австрії такі станції будують. Ніде у Європі, кажуть фахівці, не побачиш, щоб міні-ГЕС будували у верхів’ї ріки, як це зроблено на Шипоті.

Заступник директора Ужанського національного парку Валентин Волошин розповідає: «Фактично схема розміщення ГЕС є абсолютно невірною, немає жодного відношення до комплексного використання водних ресурсів. Вона повинна бути чимшидше призупинена і перероблена радикально».

На річці Шипот запланована ще одна міні-ГЕС. Поруч з нею – заповідні «Соколині скелі». А нижче – рибне форелеве господарство «Шипот», одна з родзинок Закарпаття.

Робітник рибного господарства Михайло Партнер стверджує; нічого доброго не буде, форель любить чисту воду. Тому, якщо там буде робити техніка, зіпсується екологія, буде грязна вода і форель може загинути.

Іншої думки дотримується  заступник директора з будівництва Юрій Королишин: «Для забезпечення міграційних процесів іхтіофауни у нас передбачений рибохід, у який постійно буде потрапляти зафіксована кількість води в розмірі 150 літрів у секунду.

А керівник громадської організації «Екосфера» Оксана Станкевич стверджує, що в Австрії перед тим, як підходити до планування, йдуть спершу наукові дослідження 4-6 років. У нас же приступили до будівництва цих ГЕС, не роблячи будь-яких екологічних, гідрологічних досліджень. Отже, очевидно, що ті ГЕС, які вже зараз побудовані або готуються до експлуатації,  наносять значну шкоду зокрема рибним ресурсам, екології».

Під тиском громадськості  Закарпатське обласне управління охорони навколишнього середовища відкликало позитивні екологічні експертизи Шипотської та ще двох уже діючих малих ГЕС. Чиновники вимагають від забудовників усунути низку порушень закону та повторно провести громадські слухання.

Однак підприємці зупиняти процес не збираються. Та й керівництво закарпатської облдержадміністрації, на відміну від сусідів-івано-франківців, не має наміру призупиняти будівництва мережі малих ГЕС.

Аргументи: область має найбільший в Україні водний ресурс – 10 тисяч малих річок, який гріх не використати. При цьому екологічної загрози Карпатам чиновники не бачать з однієї простої причини – якщо за 5 років в регіоні спромоглися збудувати три станції, то решту 227 навряд чи збудують швидко.

http://zik.ua/ua/news/2012/04/17/344304

Міні-ГЕС у Карпатах допоможуть вирішити проблеми з електропостачанням

Генерація електроенергії на місці її споживання — найефективніший спосіб виробництва електроенергії. Окрім вирішення проблем з енергозабезпеченням, міні-ГЕС у горах — це й розвиток соціальної сфери, розбудова інфраструктури, це сплачені податки, це розвиток населених пунктів.

До Великодніх свят енергетики завершують важливий етап робіт з реконструкції електромереж 0,4-10 кВ, передбачений інвестиційною програмою ПАТ «Прикарпаттяобленерго» на 2012 рік.

Зокрема, відбулася перебудова мереж з використанням самоутримних ізольованих проводів: на місці старих аварійних опор  змонтовано нові повітряні лінії електропередавання в м. Болехів, с. Молодятин Коломийського РЕМ, с. Бережниця Верховинського РЕМ, с. Слобода Коломийського МРЕМ, с. Пороги Богородчанського р-ну та с. Яблуниця Яремчанського РЕМ. Таким чином ПАТ «Прикарпаттяобленерго» найбільше уваги приділяє оновленню електромереж у гірських районах Івано-Франківської області. Такі ж роботи з оновлення розподільчих електромереж енергетики проведуть у 2012 році у смт. Верховина, с. Брустури Косівського р-ну та в смт. Ворохта Яремчанської міськради. Також заплановано будівництво повітряної лінії 110 кВ Яворів-Ільціта реконструкцію підстанції 35/10 кВ «Верховина», що сприятиме розвитку територій гірського туристичного регіону. 

«Електропостачання споживачів у гірській місцевості пов’язано з певними об’єктивними труднощами, - пояснює вибір об’єктів реконструкції технічний директор ПАТ «Прикарпаттяобленерго» Олег Сеник. - У першу чергу це технічні проблеми. У горах не будуються атомні чи теплові електростанції, тож виникає потреба у передачі електроенергії на значні відстані від місць генерації. При доставці потужності лініями електропередач втрачається якість електроенергії, знижується і надійність електропостачання. Крім того, обслуговувати електромережі в несприятливих умовах технічно складно. Енергетикам набагато важче діяти у випадках аварійних ситуацій». 

Ці проблеми загострюються на фоні постійного зростання споживання електроенергії у гірських районах та росту навантаження – як на побутові потреби споживачів, так і з розбудовою туристичного бізнесу. Наприклад, активно розвивається Верховинський район: тут ростуть нові туристичні об’єкти, розбудовується інфраструктура. У філію постійно звертаються нові споживачі, які хочуть приєднатися до мережі, люди хочуть якісного і надійного електропостачання. Однак через відсутність технічної можливості ПАТ «Прикарпаттяобленерго» змушене обмежувати підключення нових замовників до електромереж у цьому регіоні. 

«Згладити проблеми з енергодефіцитом, якістю та надійністю електропостачання може також генерація електроенергії на місці її споживання, - стверджує Олег Сеник. - Для гірського регіону виходом може стати будівництво на гірських річках міні-ГЕС. Генерація електроенергії на місці її споживання – найефективніший спосіб виробництва електроенергії. Окрім вирішення проблем з енергозабезпеченням, міні-ГЕС у горах – це розвиток соціальної сфери, розбудова інфраструктури, це сплачені податки, це розвиток населених пунктів». 

Енергетики знайомі з інформацією щодо перспектив та можливих наслідків масового спорудження міні-ГЕС на карпатських річках Івано-Франківської області. Однак вони переконані, що виконання усіх вимог до проектування та будівництва електростанцій та контроль з боку екологічних служб захистять від можливих помилок. Адже дотримання новітніх технологій спорудження міні-ГЕС не приводить до порушення русла, зниження рівня ґрунтових води чи природного характеру течії ріки, не має спостерігатися погіршення якості води після її проходження через систему труб та турбін; це не заважає міграції чи нересту риб. Навпаки, берегоукріплення та підйом рівня берегів, що здійснюються при зведенні міні-ГЕС, зупиняють різноманітні ерозійні і зсувні процеси уздовж схилів, що сприяє проходженню повеней без збитків для людей. 

ПАТ «Прикарпаттяобленерго» готове купувати електроенергію від альтернативних джерел енергії, у тому числі, міні-ГЕС, оскільки це сприятиме якіснішому енергозабезпеченню споживачів. Хоча на разі виробники електроенергії продають її в ДП «Енергоринок» - оптовому постачальнику електроенергії. Енергетики сподіваються, що розумний розвиток альтернативної «зеленої» енергетики піде на користь краю.

http://karpatnews.in.ua/news/42702

§ TURTLE NEWS: [ENERGY] Карпати — гори чи… море, або До чого призведе новий виток гідробудівництва в Україні?

, 1

Фото 1zoom.ru

Здавалося б, гіркі уроки епохального гідробудівництва, отримані в радянський період, багато чого навчили українців. За витрачені мільярди не просто з’явилися нікому не потрібні рукотворні моря, а сталася справжня екологічна й гуманітарна катастрофа з далекосяжними наслідками. Не випадково божевільні ідеї докорінного перетворення природи, поворотів річок назад, осушення морів і зрошення пустель стали темою жартів та іронічних куплетів. Але, виявляється, у перебудовників природи є ще порох у порохівницях.

Останнім часом активно мусується ідея створення 450 міні-гідроелектростанцій у Карпатах, а також спорудження ряду гребель на Десні — останній незарегульованій рівнинній річці України.

До чого вже призвело зарегулювання річок в Україні.

Щорічно у нас втрачається не менше чверті річкового стоку. Прісна вода або без толку випаровується, або просто йде у землю. І все тому, що річкові системи нашої країни — найбільш зарегульовані у світі. Причому головну масу води в Україні «захоплює» навіть не найбільший у Центральній і Західній Європі каскад рукотворних морів на Дніпрі, а величезна кількість (не менше 40 тис.) малих водойм, ставків, зарезервовані запаси води в яких уже перевищують обсяги води в дніпровських рукотворних морях.

Якщо взяти до уваги, що «прісна вода — це кров біосфери, а річки — артерії, по яких вона тече», то зарегулювання річок можна порівняти з тромбозом кровоносних судин, а сучасний стан екосистем України — зі станом хворого на тромбофлебіт. І ця аналогія цілком доречна. Якщо річки перестають текти, в екосистемах відбуваються такі самі негативні зміни, як і в організмі хворого. Недосить швидко виводяться, а отже — нагромаджуються, відходи, надходить замало живлення, зменшується швидкість обміну, що призводить в одному випадку до виснаження клітин організму, а в іншому — до різкого зниження продуктивності екосистем — «клітин», із яких складається природа.

Саме через зарегулювання річкові біоценози України перейшли у стан дуже глибокої депресії, що насамперед проявляється в масовій втраті живої речовини. У водах України катастрофічно зменшилася кількість риби, практично зникли осетрові, середньорічний видобуток яких ще 60 років тому тримався на рівні 2 тис. тонн — на той час це був другий результат у світі; промислове значення втратили керченське, азовське і дніпровські стада чорноморського оселедця, якого недавно виловлювали в межах 8—12 тис. тонн. Через 50 років після створення каскаду водойм на Дніпрі тут у десятки і сотні разів зменшилися запаси колись масових видів прісноводних риб.

Відштовхуючись від офіційних даних, можна зробити невтішний висновок, що сучасні запаси чехоні, тарані, рибця, жереха, в’язя, лина в Україні становлять менше 1%, щуки — 5%, судака — до 10%, а ляща, найблагополучнішого з промислових видів, — 15% від рівня півстолітньої давності. При цьому частина колись промислових риб, серед яких підуст, ялець, йорж-носар, марена дніпровська, карась золотий, вирезуб, минь тощо, стали настільки рідкісними, що їх занесли до третього видання Червоної книги України, аби хоч якось зберегти. Звісно, таке падіння ресурсів риб значною мірою cлід пояснювати перепромислом і браконьєрством, але на першому місці все ж таки залишаються негативні зміни водних екосистем та зниження біологічної продуктивності річок і водойм.

Екологічні регресії проявляються не тільки в різкому зниженні запасів риб, а й, найголовніше, — у практичному вимиранні в Україні великої кількості тих груп різних водних безхребетних, які так люблять швидку течію: одноденок, волохокрильців, інших комах, личинкові стадії яких проходять у воді, а також багатьох молюсків та ракоподібних. Усі вони колись становили основу тваринної біомаси гідроекосистем і не тільки слугували трофічною базою для риб, а й були дуже важливим чинником кругообігу живої речовини в природі, підтримували екологічний баланс, який склався упродовж сотень тисяч років.

Однак найсумніше — те, що колишній баланс водних екосистем уже порушений, а новий стабільний стан ще не настав, отож найгірше — попереду. Триватиме зникнення малих річок, обміління великих і середніх, наростатиме забруднення і знижуватиметься продуктивність. Усе це, врешті-решт, призведе до вкрай жорсткого дефіциту питної води. А останнє для України критичне. Адже, згідно з матеріалами ООН, у нашій країні на кожного жителя навіть у найкращі роки прісної води припадало вдесятеро менше від прийнятої для планети норми: Україна — країна з дефіцитом прісної води через своє географічне розташування.

Глибоко помилкове уявлення, що водойми «зберігають» запас прісної води. Насправді водойми прісну воду розбазарюють: вода випаровується, застоюється, псується. Зменшення річкового стоку викликало дуже значні дисбаланси Азово-Чорномор’я, унікального за своєю геологією та біологією, гідрологічна стабільність і одна з найвищих у світі біологічна продуктивність якого визначалися співвідношенням між річковою водою, яка надходить, водою, яка випаровується з поверхні моря, та морською водою, що витікає через Босфор. Обмеження надходження річкової води вже тепер знищило високопродуктивні лиманні системи, а зменшення проточності порушує питання гідрологічної стабільності Чорного моря взагалі. Адже переважна частина його об’єму заповнена надзвичайно токсичним сірководнем.

До всього цього слід додати різке погіршення якості питної води: насичену токсинами від розкладання синьо-зелених водоростей воду з водойм, яку нещадно протруюють хлором, аж ніяк не можна порівнювати з проточною річковою водою. До чого це призводить? Чи можна виправдати погіршення здоров’я, якості і тривалості життя народу України? Відповідь очевидна.

Зарегулювання річки робить людину заручницею природи, оскільки за дурість доводиться платити дедалі більше. Тільки на підтримання досить гнітючого сучасного стану дніпровських водойм щорічно витрачаються сотні мільйонів гривень. При цьому лавиноподібно наростають нові проблеми. Однією з них стало розмивання берегової лінії і пов’язане з цим щорічне зникнення під водою сотень гектарів родючого ґрунту. Уже тепер для сякого-такого додаткового укріплення берегів необхідні величезні капіталовкладення, оскільки ж берегова лінія через підмивання неухильно розширюється, то коштів це потребуватиме дедалі більше. При цьому незрозуміло, наскільки ефективним буде захист берегів кам’яними брилами і які екологічні наслідки це спричинить.

Чудовий приклад того, як ми всі разом стаємо заручниками гідробудівництва, — Київська ГЕС. Вона нібито убезпечила від паводків і уможливила забудову заплави (лівого берега, Оболоні, Троєщини). У цих спальних районах тепер проживає близько половини населення Києва. Але не випадково ситуацію з Київською ГЕС вважають однією з найбільш аварійно-небезпечних у Європі. У разі руйнування греблі або 60-кілометрової земляної дамби багатометрова хвиля може стати причиною небувалої повені, і результати такого паводка виявилися б катастрофічними. Якби не Київська ГЕС, то, так би мовити, не було б і печалі. Київ розширювався б по правому березі, а отже, над Києвом не нависало б майже 4 млрд. тонн води, не виникало б проблем із мостами, а лівий берег залишився б зоною відпочинку.

Гідробудівники стверджують, що створення системи міні-ГЕС у Карпатах приборкає стихію паводків. Але, з урахуванням досвіду Дніпра, можна стверджувати: нагромадження води у високогір’ях Карпат згодом стане міною уповільненої дії. Очевидно, що гірські водойми нависнуть дамокловим мечем над побудованими нижче гребель поселеннями, як Київське море — над Києвом, а регіональна еліта матиме ненаситну прірву для капіталовкладень на утримання цих водоймищ.

Чому в жодному разі не можна допустити зарегулювання останніх вільних від водосховищ річок України

Річки Карпат і Десна — це останній оплот природних річкових ландшафтів України, які колись були поетичною окрасою нашої батьківщини. Хоч у цих річках зосереджено тільки кілька відсотків усієї прісної води України, в них живе безліч видів риб (стерлядь, йорж, пічкур, вирезуб, марена, ялець тощо), які в інших річках України практично вимерли, а тому 2009 року були занесені до Червоної книги. Для таких видів зарегулювання річок, замулення і дефіцит кисню означають смерть. Особливу увагу слід приділити заплаві Десни, яку давно варто було б зробити охоронюваною територією, а не місцем будівництва нових і нових маєтків. Адже це одне з небагатьох більш-менш збережених в Україні місць нересту цінних порід риб та масового гніздування біляводних птахів, тут росте безліч червонокнижних видів рослин.

Головна цінність фауни річок Карпат — ендемічні види риб, занесені до Червоної книги. Особливо цікавий європейський таймень, або, як його ще називають, дунайський лосось. Два рази на рік він мігрує вгору і вниз за течією. Побудова гребель неминуче його знищить. Але лукаві гідробудівники рапортують: «Нічого не трапиться. Ми побудуємо рибоходи». Однак досвід свідчить, що найдосконаліші рибоходи пропускають за сезон не більше 15% рибного стада. Це означає, що за дві міграції від популяції залишиться тільки 2,25% від колишньої кількості, а через два роки — взагалі нічого.

У науковій спільноті постійно обговорюється питання проведення наукової екологічної експертизи цього витка гідробудівництва в Україні. Хто експерти, які дають добро на таке масштабне знищення природи? Чи їх взагалі не залучали? Зрозуміло, що серед докторів і кандидатів наук не бракує штрейкбрехерів, готових на певних умовах підписати будь-який папірець. Однак, за законом України «Про Червону книгу», знищення місць проживання видів, занесених до цього природоохоронного списку, прирівнюється до їх прямого винищування, а тому за жодних умов, за законами України, неможливе у принципі. Звісно, потрібні різного роду експертні оцінки, але їх слід проводити з прямою участю офіційного органу — Національної комісії з питань Червоної книги.

У зв’язку з цим виникає запитання до керівництва Міністерства екології та природних ресурсів: а чи взагалі розглядатиметься на засіданнях Національної комісії з питань Червоної книги тема гідробудівництва у Карпатах?

Сергій Межжерін «Дзеркало тижня. Україна» №13, 06 квітня 2012
http://dt.ua/ECOLOGY/karpati__gori_chi_more,_abo_do_chogo_prizvede_noviy_vitok_gidrobudivnitstva_v_ukrayini-100059.html

По той бік Карпат гуцули вкотре не дозволили будувати міні-ГЕС

На Прикарпатті громада сіл Шибене і Зелене проголосували проти будівнитва міні-ГЕС. Відбулася позачергова відкрита сесія, на якій депутати Зеленської сільської ради Верховинського району проголосували про відміну надання земельної ділянки в оренду на 49 років в с.Шибене для будівництва ГЕС та дозвіл на виготовлення проектних документацій.

"Гуцули в черговий раз доказали, що можна спасти свій край і в єдності сила. Інвестори з своїми інженерами вирішили після Шибеного не представляти свій проект в с.Зелене. Ми розуміємо, що вони через деякий час будуть далі форсувати свій проект, тому потрібно вимагати від влади мораторій на будівництво ГЕС" - повідомляє активіст руху "Врятувати Черемош" Оксана Сусяк.

http://karpatnews.in.ua/news/42457

Закарпатські держекологи відкликали екологічні висновки на спорудження малих ГЕС (ДОКУМЕНТИ)

Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Закарпатській області відкликало висновки Державної екологічної експертизи, видані раніше на будівництво малих гідроелектростанцій на гірських річках.

Тексти відповідних наказів підписані начальником держуправління Андрієм Погорєловим 27 березня.

Відкликання висновків держекоекспертизи – дуже важливий момент у справі порятунку Карпат від забудови сотнями гідроелектростанцій. Будівництво без такого висновку автоматично ставить інвестора за межу закону.

Як раніше повідомляло Закарпаття онлайн, заявлені наміри розвитку малої гідроенергетики Карпатського регіону передбачають спорудження 550 нових гідроелектростанцій. 14 березня у кількох містах України пройшли акції проти будівництва малих ГЕС на гірських річках у Карпатах. Під час громадських слухань горяни одноголосно висловлюються проти будівництва ГЕС.

06 квітня 2012р.
http://zakarpattya.net.ua/News/95030-Zakarpatski-derzhekolohy-vidklykaly-ekolohichni-vysnovky-na-sporudzhennia-malykh-HES-DOKUMENTY

В Ужгороді молодь провела пікет проти будівництва міні-ГЕС

5 квітня 2012 року перед будівлею Закарпатської обласної ради та ОДА у м.Ужгороді відбувся невеликий пікет групи молоді.

Як повідомив Закарпаття онлайн заступник голови Громадської ради при Закарпатській ОДА  Олег Лукша, акція була присвячена протесту проти намірів обласної влади розпочати будівництво 330 малих і міні-ГЕС на Закарпатті.

Учасники короткочасної акції передали представникам влади своє звернення до керівництва обласної ради і обласної державної адміністрації щодо необхідності винесенення на розгляд громадськості та проведення громадських слухань масштабних планів будівництва малих ГЕС на Закарпатті. 

Нііхто з керівництва обласної влади до протестувальників так і не вийшов.

http://zakarpattya.net.ua/News/95038-V-Uzhhorodi-molod-provela-piket-proty-budivnytstva-mini-HES

Закарпатські держекологи відкликали екологічні висновки на спорудження малих ГЕС (ДОКУМЕНТИ)

Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Закарпатській області відкликало висновки Державної екологічної експертизи, видані раніше на будівництво малих гідроелектростанцій на гірських річках.

Тексти відповідних наказів підписані начальником держуправління Андрієм Погорєловим 27 березня.

Відкликання висновків держекоекспертизи – дуже важливий момент у справі порятунку Карпат від забудови сотнями гідроелектростанцій. Будівництво без такого висновку автоматично ставить інвестора за межу закону.

Як раніше повідомляло Закарпаття онлайн, заявлені наміри розвитку малої гідроенергетики Карпатського регіону передбачають спорудження 550 нових гідроелектростанцій. 14 березня у кількох містах України пройшли акції проти будівництва малих ГЕС на гірських річках у Карпатах. Під час громадських слухань горяни одноголосно висловлюються проти будівництва ГЕС.

http://zakarpattya.net.ua/News/95030-Zakarpatski-derzhekolohy-vidklykaly-ekolohichni-vysnovky-na-sporudzhennia-malykh-HES-DOKUMENTY-

Будівництво малих ГЕС у Карпатах мусять погодити фахівці, – Томенко

Фото: Микола Томенко Джерело: novyny.lviv.ua

Заступник голови ВРУ Микола Томенко звернувся до прем’єр-міністра Миколи Азарова з проханням прояснити позицію Кабміну щодо спорудження широкої мережі малих ГЕС на карпатських річках, та вказати заходи, які вживає уряд для мінімізації руйнівного впливу від спорудження та діяльності малих ГЕС на довкілля, інформує прес-служба М.Томенка. М.Томенко, зокрема, зазначив, що «плани будівництва малих гідроелектростанцій в Карпатах лякають своїми масштабами». Він пояснив, що, наприклад, у Закарпатській області на виконання Програми комплексного використання водних ресурсів Закарпатської області планується збудувати 330 малих ГЕС, в Івано-Франківській, за різними даними, – до 150 міні-ГЕС, до двох десятків заплановано у Львівській та Чернівецькій областях. На переконання заступника голови парламенту,  добрі наміри законодавця при встановленні «зеленого» тарифу виробникам відновлювальної електроенергії в українських реаліях обернулися лише економічним стимулом, в той час як охороною довкілля відверто нехтують. Він нагадав, що, за словами фахівців та екологів, будівництво такої кількості малих ГЕС означатиме фактичну смерть більшості карпатських рік, знищення сплавного туризму та, загалом, руйнування екологічної та туристичної привабливості Карпат. М.Томенко відзначив, що «руйнівні результати діяльності введених в експлуатацію декількох малих ГЕС можна прослідкувати уже сьогодні». Так, він повідомив, що, наприклад, на річці Білий Черемош попри запевнення інвесторів при проектуванні, що ГЕС забиратиме не більше 20% річкового стоку, в трубу забрано всю воду повністю, у руслі залишилося лише каміння, а водоспад Гук, який був на ріці в цій ділянці, пересох. М.Томенко повідомив, що на підставі його звернення уряд дав доручення профільним міністерства та керівникам Закарпатської та Івано-Франківської ОДА роз’яснити реальний стан справ з реалізацією програми комплексного використання водних ресурсів Карпатського регіону. Підсумовуючи, М.Томенко наголосив, що «такі масштабні проекти, які, без сумніву, матимуть вплив на весь край, повинні реалізовуватися лише за умов погодження їх з громадськістю та фахівцями». Він також повідомив, що після отримання відповіді Кабінету міністрів планується провести експертне та громадське обговорення цього питання в парламенті. http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?budivnitstvo_malih_ges_u_karpatah_musyat_pogoditi_fahivtsi__tomenko&objectId=1251874

Олег Лукша: «Громадська експертиза програми будівництва малих ГЕС розставить усі крапки»

Наша газета розпочала широку громадську дискусію стосовно намірів обласної влади зреалізувати масштабне будівництво 330 малих ГЕС на річках Закарпаття. На круглому столі представників громадськості, експертів-екологів та журналістів краю, який від­бувся в Ужгороді у Міжнародний день річок (14 березня) і присвячувався цій темі, не лише була прийнята різка резолюція щодо «Проекту-330» (вона розіслана керівництву держави та міжнародних екологічних організацій), але й оголошено про утворення коаліційного об’єднання громадських організацій, науковців і експертів – Форуму екологічного порятунку Закарпаття.

По тому ми зустрілися із співголовою круглого столу, заступником голови Громадської ради при Закарпатській ОДА і дирек­тором ГО Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера» Олегом Лукшою.

– Пане Олеже, яке відношення має Громадська рада при ОДА до проблематики «Проекту-330»?

– Пряме і безпосереднє. Ще минулого року дві комісії Громадської ради при ОДА – з питань соціально-економіч­ного розвитку та з питань екології – за­планували у 2012 році координовано провести громадську експертизу «Проекту-330». У лютому 2012-го ми зробили офіційний запит обласній раді щодо рішень сесій по «Проекту-330», а на початку березня на основі отриманих відповідей розіслали 4 офіційні запити головним виконавцям і «контролерам»  Програми комплексного використання водних ресурсів Закарпатської області. Саме ця Програма започаткувала те, що сьогодні вилилось у «Проект-330».

Водночас вивчається вітчизняна і міжнародна нормативно-правова база, ведуться перемовини з науковцями і фахівцями, які добровільно зголошуються  долучитись до експертного аналізу, збирається інформація по всій області по слідах спішно розпочатої реа­лізації «Проекту-330». А 7 березня цього року проблема малих ГЕС обговорювалась на засіданні новоствореного Закарпатського клубу інтелектуалів «Срібна Земля», який об’єднує близько сорока відомих науковців, журналістів, поетів, письменників і художників, професійний і, головне, моральний рівень яких засвідчує належність до справжньої еліти Закарпаття. Так само в електронному режимі інформується створена більше півроку тому Регіональна мережа більше 30 громадських організацій краю «Закарпаття – третє тисячоліття». Сформувалось і об’єднання  Форум екологічного порятунку Закарпаття. Так що громадянське суспільство залучене до проблематики «Проекту-330» як ніколи, бо в його об’­єк­тив­ній оцінці зацікавлені всі громади Закарпаття.

– Що може дати громадська експертиза?

– Переваги громадських експертиз у будь-якому питанні порівняно з експертизами від державних структур очевидні. Вони гарантовано незалежні і об’єктивні, бо не затиснуті у лещата застарілих відомчих нормативів. До того ж вони не отримують команд щось «не по­мітити» чи випадково «забути» у ви­сновках, отже, корупційна складова від­сутня як така.

Від відомчих експертиз громадські вигідно відрізняються тим, що проводяться вони фахівцями та науковцями, а не чиновниками, і від їхніх висновків не так просто відмахнутись. До прикладу, нині ми чуємо від представників влади, що громадськість, захопившись критикою малих ГЕС, неспроможна пройнятись всією глибиною «енергетичної залежності» Закарпаття і виступає не з фахових, а критиканських позицій. Саме тому, щоб не критикувати в загальному, і потрібна фахова громадська експертиза проектних і технічних  документів стану виконання Програми, а не намірів, викладених у ній. При цьому – в розрізі затвердженої обласною радою Схеми розміщення 330 малих ГЕС на малих річках Закарпаття –  пооб’єктно! Як інакше здійснювати об’­єктивну громадську експертизу?

– Чи сподівається Громадська рада при ОДА отримати в достатньому обсязі інформацію по розісланим запитам, щоб здійснити повноцінну і глибоку громадську експертизу «Проекту-330» пооб’єктно?

– Станом на сьогодні по одному із запитів Громадської ради вже надійшла явна відписка. Ми повторили  запит, і замість 10 днів попросили надати ін­формацію і копії документів уже впродовж 5 днів з посиланням на чинне законодавство про доступ до публічної інформації. Але сам факт ненадання інформації насторожує. Нам би дуже не хотілось отримувати необхідну для експертизи офіційну інформацію через процедури виконання законів України. Для Громадської ради при ОДА – це нонсенс і негативний прецендент для всієї України. Про це любителям відписок варто пам’ятати.

– Чи матиме Громадська рада підтримку або, принаймні, об’­єктивне висвітлення результатів громадської експертизи «Проекту-330» у регіональних мас-медіа?

– На жаль, на Закарпатті, як і в Україні загалом, незалежних мас-медіа надто мало. Щодо утворених і фінансованих органами влади газет чи телеканалів, то будь-якої критики чи навіть на­тяків на неї їх редакції не допускають у принципі. Такою є нинішня самоцензурна «свобода слова» по-українськи. Про стан і рівень закарпатської журналістики взагалі варто поговорити окремо. На мій погляд і за оцінками багатьох представників громадськості краю, цей рівень є загалом найнижчим за останні 20 років. Звісно, у сенсі громадського звучання і неупередженості та в намаганні окремих редакцій прислужитись різним угрупованням псевдоеліт. Що стосується «Проекту-330», то доволі слабо заву­альоване мас-медійне викривлення позиції громадськості вже прозвучало на регіональних телеканалах. Не обійшлось без викривлення і на одному із всеукраїнських телеканалів. Запросивши мене і секретаря комісії з питань екології Громадської ради при ОДА, президента ГО «Екосфера» Оксану Станкевич на телезйомку інтерв’ю, у самому телесюжеті нам відвели по 5–10 сек. з вирваними контекстами відповідей. У під­сумку сюжет виглядав з куцою і незрозумілою позицією громадськості по типу «Я Баба-Яга проти!». А представник влади і будівельник ГЕС та ощасливлений житель найближчого села розповідали всій Україні, як це добре, коли на річці є ГЕС. І це в той час, коли наше інтерв’ю стосувалось надзвичайно серйозних екологічних загроз загалом непродуманого «Проекту-330», а не будівництва конкретної малої ГЕС!

– Якою є нинішня узагальнена позиція громадськості щодо «Проекту-330»?

– Малі ГЕС мають право на будівництво й експлуатацію, а їх огульне заперечення суперечить світовому і європейському досвіду малої гідроенергетики. До речі, цей досвід абсолютно не масовий! Водночас він однозначно вказує на необхідність дотримання при прийнятті рішень ключових вимог: спочатку випереджаюча і незалежна комплексна оцінка впливу на навколишнє природне середовище, а потім уже вибір місць, передпроектні та проектні дослідження і, тим більше, залучення інвесторів на будівництво. І при цьому – повна прозорість і погодженість з громадами і громадськістю кожного управлінського рішення і кроку з наступним їх моніторингом. Саме так було і є в Австрії, Швейцарії чи інших європейських країнах, приклади яких так полюбляють наводити представники влади. Отже, сутність позиції громадськості не в запереченні ідеї малих ГЕС як такої, а у вимогах неухильного дотримання законності і прозорості в реалізації цієї ідеї пооб’єктно.

У закарпатських  же реаліях поки що все відбувається навпаки: спочатку «обирають» місця, потім намагаються «затягнути» інвестора і провадити різні експертизи й погодження (у т.ч. і за його рахунок), тут же  формально проводять «роботу» з місцевими радами, громадами та громадськістю. А незалежні (у повному розумінні цього слова) оцінки впливу на природне середовище та незалежні екологічні експертизи взагалі не проводяться! Відповідно і з’являється цифра у 330 малих ГЕС. Тоді як навіть самі проектанти і будівельники називають удесятеро меншу цифру на основі цілого комплексу причин: природоохоронних, екологічних, економічних, технічних та ін. Тоді – чому цифра у 330?! Впевнений, що громадська експертиза дасть можливість відповісти і на це запитання, адже затверджена обласною радою Програма стосується комплексного використання водних ресурсів разом із залученням інвестицій.

У переважної частини закарпатців виникає цілком логічне запитання: а чому так відбувається? Хто може дати нині правдиву і неупереджену відповідь на це запитання, як не самі представники громад, озброєні експертними знаннями і досвідом?

Отже, громадській експертизі програми будівництва малих ГЕС на Закарпатті – бути. Бо своєчасний доступ до інформації, яка зачіпає життєві інтереси громад, не лише є формальною ознакою демократії, а й дозволяє ефективно і вчасно впливати на прийняття чи перегляд управлінських рішень, тим більше – стратегічних рішень. В умовах, коли обласна рада прийняла низку непродуманих рішень, які при їхній реалізації могли б завдати найбільшої екологічної шкоди за всю історію Закарпаття, громадськість просто не має права відсиджуватись у своїх «хатах скраю».

Розмовляв Павло ДЗЬОБАК

http://zakarpattya.net.ua/Zmi/94929-Oleh-Luksha-Hromadska-ekspertyza-prohramy-budivnytstva-malykh-HES--rozstavyt-usi-krapky